Після розлучення я з дітьми переїхала до своєї мами, і останніх кілька років ми жили разом в її будинку.
Я сподівалася, що цей будинок мама перепише на мене, адже вона бачила, в яку непросту ситуацію я потрапила – після розлучення з чоловіком я залишилася практично без нічого.
У мене ще є молодша сестра Надія. Але у неї, на відміну від мене, в житті все склалося чудово. Її чоловік дуже добре їх забезпечує, у них є все, про що я можу тільки мріяти.
В дитинстві ми з сестрою були доволі дружними, але після її вдалого заміжжя все змінилося – сестра демонстративно не хоче мати ніяких справ зі мною.
Останні місяці наша мама хворіла, їй була потрібна наша допомога, але Надія обмежувалася лише тим, що допомагала фінансами. Вона жодного разу не прийшла, щоб посидіти з мамою чи переночувати у неї, в той час як я не відходила від мами цілодобово.
Нещодавно, на жаль, мами не стало. І тут сестра мене теж здивувала.
Предметом непорозумінь став наш будинок. Я б ніколи не подумала, що Надія теж захоче претендувати на спадщину.
Мені 37 років, у мене двоє дітей. Крім цього будинку у мене більше нічого немає.
У Надії, моєї молодшої сестри, ситуація кардинально інша. Живуть вони у своєму розкішному заміському будинку, мають машину, їздять щороку відпочивати.
Тому я і вирішила, що сестрі спадок просто не потрібний.
Мами не стало, і з’ясувалося, що в заповіт вона нас обох з сестрою вписала.
Від матері я такого не чекала, була впевнена, що все залишиться мені і моїм дітям. Адже у сестри все є, їй, за великим рахунком, нічого не треба, і мама про це добре знала.
Згідно з маминим заповітом, ми обидві вступили в спадок, і тепер не можемо його поділити.
Я пробувала говорити з сестрою, але безрезультатно – просто так віддавати свою половину мені вона не збирається. Сестра хоче, щоб я сплатила їй її частку.
Та проблема в тому, що таких грошей у мене немає і ще не скоро будуть. З роботою у мене не складається, та й дітей треба за щось годувати.
Поки мама була в силах, вона активно допомагала мені, а зараз просто не знаю, що робити.
Віддавати мені свою частку просто так Надія не хоче, а викупити її половину я не можу, звідки у мене такі гроші? Ця сума для мене непідйомна.
Мені дуже образливо, адже сестрі не потрібні ці квадратні метри в селі: вона живе в своєму будинку, працює, їздить відпочивати, купує обновки. У неї міцний шлюб, один син. Що ще їй треба?
Вона б може і залишила все мені, якби не її чоловік.
Він вважає, що стосунки стосунками, але дозволяти родичам сидіти у себе на шиї не можна. Треба діяти по закону.
Якщо мама вважала за потрібне записати на добре влаштовану в житті доньку половину свого будинку – значить, так треба. І відмовлятися від своєї частки нерозумно.
Ось так, рідна сестра практично виставляє мене на вулицю. Зібралася продавати половину будинку, в якому ми живемо.
І це її чоловік так її напоумив. Сама б вона не посміла так з сестрою, а йому наші родинні стосунки байдуже.
Я вже думаю, добре, що мама цього всього не бачить! Вона б не пережила, якби знала.
Що мені робити в цій ситуації? Ніколи не думала, що сестра зі мною так поступить.
Невже для неї гроші важливіші за мене, її рідну сестру?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.