– Мої батьки квартиру якийсь час свою власну здавали, – розповіла якось знайома. – Двокімнатна, ще від бабусі дісталася. Ми її відремонтували гарно, дуже багато грошей в ню вклали, не супер круто, звичайно, але так, добротно. Меблі та техніку купили зовсім нову, тому орендарів ми тоді вибирали досить таки ретельно. Кільком навіть свого часу відмовили. Хлопці-студенти просилися, дівчата самотні, ми не пустили, побоялися, що будуть там якісь гулянки влаштовувати, друзів водити, хотілося когось серйознішого нам. Загалом, вибрали те, що хотіли. Звичайна сім’я з дитиною дев’яти років, він економіст, вона – вчителька біології. Вселилися вони, прожили два роки. Ми їх не турбували зовсім: тільки по телефону дзвонили одне одному час від часу, але таки рідко. Гроші вони на картку нам перераховували більш-менш регулярно та вчасно, кілька разів ми зустрічалися в нейтральних місцях.
– Тобто ви два роки, виходить, в квартирі своїй власній не були?
– Так! Уявляєш? Ось це головна помилка була наша! Більше я такого ніколи не повторю, це буде мені гарнв наука. Загалом, останнім часом почалися у них якісь затримки з оплатою за оренду квартири. Один раз, другий, третій затримали. Начебто не критично, але неприємно, погодься, коли ти розраховуєш на ті гроші, адже ми люди далеко не багаті, живемо теж від зарплати до зарплати? А тут зустрілися з ними в метро, щось передати треба було, дивлюся – а жінка ця вже при надії. Думаю, зараз в декрет піде, і взагалі платити перестануть. Сказала їм, щоб з’їжджали – мовляв, квартира знадобилася нам зараз самим. Вони засмутилися, звичайно, але що робити. Загалом, збиралися вони з’їжджати, прийшли ми з батьком в квартиру. Загалом, ми навіть не уявляли, що люди можуть бути такими неохайними. У мене тато всяке в житті побачив, але і він був в великому здивуванні. У що вони перетворили нашу квартиру.
– Невже так страшно було дивитися на те все?
– Та не те слово! Таке враження, що не прибирали вони там всі ці два роки, що жили. Сантехніка вся потріскана, полущена, плита в такому пошкрябаному стані, під шаром жиру не видно всього того. Нова була плита, муха не сиділа на ній. Холодильник хоч викидай, в ньому такий запах, що й не передати. Все заляпано, подряпане, обдерте. Тарганів розвели на весь під’їзд. Хоч роби ремонт заново. Тепер я буду розумніша – до нових орендарям буду ходити щомісяця, природно, погодивши візит. І не просто на порозі буду стояти, а заходити і перевіряти квартиру.
– У сенсі, перевіряти? Як це?
– В прямому сенсі. В якому стані підлога, стіни, стеля, двері, сантехніка. Щоб в холодильнику цвіль не росла. Щоб смітник не гнив, щоб скрізь чисто було.
– Тобто, ви здаєте квартиру за досить-таки великі гроші, і ще будете ходити і виховувати людей? “Так, я господиня, це прибрати, тут чому не мито, а це у вас тут навіщо? Ви коли прибиралися в останній раз?” Ну так теж не можна, це ж не правильно зовсім, зрозумій.
– Що значить “не правильно”? Це взагалі-то наша квартира! Нам і порядки встановлювати. Мені важливо, щоб її не зіпсували так, як наші колишні квартиранти. А не подобається – я нікого не тримаю. Такий безлад розводити хай йдуть в інше місце, мені такого не потрібно, бо потім всі гроші на ремонт підуть знову.
А ви були коли-небудь по ту чи іншу сторону барикад: здавали або орендували у когось квартиру?
Чи вважаєте правильним, якщо господар приходить раз в якийсь період в свою квартиру, погодивши візит з орендарем, робить ретельний огляд всіх кімнат і зауваження щодо того, що де лежить і що де не так? Або так зовсім не правильно чинити?
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – yaplakal.
