Мої діти все літо провели в свекрухи на дачі. Я відвезла їх ще на початку червня. Моя мама теж могла побути з онуками, але відмовилася, мені, каже, така відповідальність не потрібна. Діти не немовлята вже, молодшому сім років буде у вересні, старшому десять. Нагодувати, на вулицю зібрати, і одним оком приглядати за ними.
Ось такі бабусі тепер, ніхто нікому нічого не винен! Нас на все літо спихали своїм батькам, мене принаймні. Ні про яку відповідальність не думали тоді. Якби садок був, я б і не просила. Але з садком ми вже попрощалися, у вересні в школу. Ми з чоловіком на роботі, дітей на літо треба було прилаштувати. Я відпустку у вересні взяла, щоб в школу на перших порах водити, а чоловік тільки з червня на новій роботі, ні про відпустку й мови немає.
Добре, що хоч свекруха погодилася взяти хлопців до себе на дачу! Цього літа – перший раз. Тільки от не безкоштовно, на жаль. Заявила, що взяти – візьме, але на утримання дітей їй гроші потрібні!
А потім сказала, що по три тисячі гривень щомісяця на дитину. Це більше половини моєї зарплати. Але робити нічого, платимо. Добре, хоч Артем роботу знайшов, а то прямо і не знаю, як би ми впоралися. Артем п’ять місяців сидів без роботи. Дивом знайшов нову. І його мама, знаючи все це, бере з нас по шість тисяч гривень в місяць за дітей…
Мати називається, рідна бабуся! Так за такі гроші можна було на море з дітьми з’їздити, якщо без особливих запитів, а вона – на дачі, де все своє! Ось де вона там витрачає ці гроші? Діти стільки не проїдять. Мабуть, по огірку з грядки їм суне, та по шматку хліба. Вранці кашу, як завжди…
Мені подруга на роботі каже, я б на твоєму місці, мовляв, попросила у неї докладний звіт, на що пішли гроші! Ваше право знати, на що конкретно вони пішли. Ні, ну а що? Хочуть товарно-грошових відносин з дітьми і внуками, так треба їм їх забезпечити. Взяла гроші – нехай відзвітує, і не просто, а з чеками з магазину.
Завтра їду на дачу до свекрухи по дітей. Мені ідея сподобалася, але не знаю, чи варто це робити.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
