В 42 роки моя рідна сестра познайомилася з Дмитром.
Він багатий такий чоловік, має свій просторий та великий будинок, хороший автомобіль Audi, бізнес власний, який приносить чималий дохід, навіть у такі непрості часи.
Моя рідна сестра Вікторія стала збирати свої речі і перебиратися до нього жити назавжди.
Я попросила свою рідну сестру, щоб вона не поспішала і трохи зачекала, адже дуже все добре, потрібно придивитися.
– Мені вже 42 роки, жінка я вже не юна, не хочу нічого чекати, адже час так швидко летить. Ти хоч порадій за мене, що так добре все у мене складається.
Я раділа, адже у нас з рідною сестрою були добрі відносини ще з дитинства. Наші батьки багато працювали, адже життя було непросте, тому нас виховувала бабуся.
Вікторія моя згодом таки поїхала до жити до Дмитра і стала жити заможно та щасливо.
Вона часто вихвалялася, що в неї і домробітниця є, і садівник.
Коли я щось розповідала про своє життя, їй було вже не цікаво, адже вона мала свої інтереси тепер, не такі, як у мене.
У моєї сестри життя змінилося повністю, то вже були іншу турботи, інші інтереси.
Я частенько просила Вікторію провідати нашу бабусю, але вона не мала часу на неї ніколи, рідко забігала на годинку, купувала продукти, і місяць знову не приходила.
Згодом таки нашої бабусі не стало, доглянули її ми, її квартира залишилася нам, сестра навіть не хотіла її, ми її продали з чоловіком.
Потрібно було нам зробити ремонт.
Згодом сестра мені щаслива зателефонувала, що вони з Дмитром продають майно і купують нерухомість за кордоном, на старості років вона житиме біля моря.
Вікторія прожила з Дмитром біля моря десь один рік, а потім його не стало.
Але, як виявилося, у нього була доросла донька. Все майно тепер належить їй.
Вікторія повернулася до нас з порожніми кишенями, попросила пожити в нас хоч трохи.
Я не могла відмовити сестрі, але її перебування затягнулося в нас на 2 роки.
Тоді було їй майже 50, роботу знайти важко, знайшла якусь де заробляє дуже мало. Ми для неї і продукти купували, давала я їй свій одяг.
Та це дуже не подобається моєму чоловікові, адже сестра живе в дитячій кімнаті, а наші діти туляться в іншій, найменшій.
Якось я поїхала в відрядження, повернулася – чоловік робить ремонт, а сестри немає.
– Ти не могла їй сказати, що вона вже нам трохи заважає, то я зробив це сам. Не хвилюйся, я спокійно все пояснив Вікторії. просто по-людськи, вона мене зрозуміла. Так буде краще для всіх. Ми ж не можемо роками з тобою годувати ще одну дорослу людину.
Я місяць мовчала, було не зручно.
А потім захотіла поговорити зі своєю рідною сестрою, адже на душі був один неспокій, я хотіла хоча б дізнатися, як в неї життя.
Та додзвонитися до неї не можу. Не знаю, як зараз склалася її доля. Дуже шкодую про минуле. Можливо, варто було б вчинити інакше.
Від людей чула, що моя рідна сестра Вікторія поїхала працювати в Італію, доглядає там за старенькою сеньйорою, заможною італійкою.
Дуже сподіваюся, що вона прочитає і зателефонує мені. Я сумую за своєю сестричкою.
Як мені ще можна знайти її?
Фото ілюстративне.