fbpx
Життєві історії
Зараз я маю 55 років, працюю на ринку, орендую маленький контейнер. За ці невеликі гроші, живе вся моя родина. І ось я вирішила, що відкладатиму гроші собі на пенсію, але як залишити стареньких батьків

Сьогодні я маю всі 55 років, працюю на базарі, сама на себе, як то кажуть, орендую невеличкий контейнер. Ця моя торгівля годує мене і мою сім’ю вже близько 10-ти років. Я пішла працювати на ринок, коли мене звільнили з підприємства, на якому я працювала багато років, було велике скорочення.

Я добре знаю, що коли вийду на пенсію, то буду отримувати мінімалку в кращому випадку. А сьогодні вже стала думати про те, щоб менше допомагати дітям та внукам, а просто відкладати трохи грошей для себе, на свою старість. Вже думаю потихеньку відкладати гроші на свою власну пенсію.

І це. звісно, здається дуже просто та легко, але менша моя донька ще навчається, в усьому розраховує на мене, а в сина двоє діток, дружина в декреті і, хоча вони живуть зі свахою, але я теж постійно допомагаю їм, адже їм зараз непросто.

Я розумію, що ще зможу попрацювати років 12. А далі що робити?

Я ще й батьків стареньких маю, вони все життя працювали на роботі, а це багато років, але пенсія теж маленька маленька в них, а ціни на все зараз дуже ростуть, а гроші заробити вдається все важче. Їх я теж не можу залишити, і їм намагаюся допомагати хоча б продуктами. Батько мій розуміє, що я працюю з ранку до ночі, щоб усім допомогти, тому грошей брати не хоче у мене. Тому я щонеділі їду до них, везу продукти та найнеобхідніше купую в аптеці.

Я дуже сподіваюся, що коли вийду на пенсію, то мої діти не залишать мене на старості років. Допомагатимуть хоча б харчами та й увагою не обділять своєю мене. Я, звичайно, почувати себе недобре не маю наміру, але старість річ непередбачувана.

А ще мені зараз зовсім непросто розуміти, що ти нічого важливого не зробила у цьому житті. Все якось сіро і буденно.

Працювала всі ці роки я важко, але маю лише невеличку двокімнатну квартиру і старенький автомобіль, який постійно ламається і його потрібно ремонтувати – це і є всі мої такі досягнення. Я розумію, що деякі люди і цього не мають. Втішаєш себе, але від цього легше не стає, адже попереду чекає старість і злиденна пенсія. А як щось змінити я поки не знаю.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page