В моїй сім’ї трапилася цікава, і доволі заплутана історія. Я завжди знала, що в житті всяке буває, але не думала, що така санта-барбара буде і в мене.
Одним словом, зараз у мого сина дуже зіпсувалися стосунки з його дорослою донькою, і я, як бабуся, просто не знаю, що з цим робити, як їх помирити.
Дівчинка – дочка від першого шлюбу. Син розлучився з першою дружиною, коли донечці було 2 рочки.
Не буду вдаватися в подробиці, але у розлученні була винна невістка. Мій син терпів до останнього, а потім таки вирішив піти з сім’ї.
Через деякий час син одружився з іншою жінкою, і сталося так, що перша дружина захотіла, щоб їхня дочка жила з ними.
Я тоді ще хвилювалася, чи не розпадеться через це шлюб сина. Анна, нова дружина сина, мені дуже сподобалася, вона була повною протилежністю першої невістки.
Але попри всі мої побоювання, друга невістка спокійно поставилася до цього і прийняла дівчинку за свою рідну.
Діти стали жити, а я їм у всьому допомагала. Я дуже хотіла, щоб цей шлюб сина був міцним.
У них з Анною і справді все було добре, єдине, що мене турбувало, що в другому шлюбі сина у них не було дітей.
Проте Анна любила дівчинку як рідну, я це бачила, і можу твердити, що було саме так.
Тим часом, перша невістка ще два рази заміж виходила, в двох шлюбах у неї народилося два хлопчика!
Весь цей час перша невістка спілкувалася з другою, в основному на тему дитини. Але до себе дівчинку забирати вона не поспішала.
Внучка час від часу їздила до рідної мами, але та кликала її лише тоді, коли була потрібна допомога.
Але весь цей час внучка була на утриманні сина і його дружини Анни, вони її одягали, годували, купували все, що їй було потрібно.
Та коли дівчина виросла, вона все частіше стала ходити до своєї рідної мами. Анна для неї стала другим планом.
Тепер внучка заміж виходить. На весілля вона покликала лише свого батька, а Анну ні.
Все тому, що так захотіла її рідна мама.
І внучка ось так просто викреслила із списку гостей людину, яка її виростила, яка справді була її мамою.
Син коли таке почув, сказав, що він не тільки нікуди не піде, але і знати не хоче свою дочку. Каже, що якщо дочка виросла такою невдячною, то він не буде з нею навіть спілкуватися.
Внучка просить мене, щоб я поговорила з сином, бо яке ж весілля буде без батька.
А я не знаю, що мені робити? На чию сторону ставати?
І як цю ситуацію залагодити?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
