fbpx

Зараз така важка ситуація в Україні, а тут несподівано мама моя в селі занедужала. Я так не хочу її брати в місто до себе, тому придумала інший варіант. Тепер мені з чоловіком добре і спокійно, але вся родина відвернулася від мене

Я зараз живу в місті в невеличкій двокімнатній квартирі.

Живемо ми з чоловіком непогано, адже обоє з Миколою працюємо і маємо чималу зарплату, як для нашого міста.

Нашій доньці зараз 11 років, вона живе в меншій кімнаті, а ми з чоловіком Миколою – в більшій.

Весь час все йшло своєю чергою, але тепер у мене якийсь неспокій на душі.

Справа в тому, що нещодавно, несподівано для нас усіх, занедужала моя мама, вона живе далеко, в маленькому селі.

Доглядати за своєю рідною мамою я не можу, на жаль, адже у мене своє вже налагоджене життя і робота і до себе забрати її я не можу, адже їй у нас немає де жити.

Ми з Миколою довго подумали, порадилися та вирішили, що наймемо доглядальницю, яка буде стежити за мамою та допомагати їй в усьому.

Доглядати за мамою погодилася наша сусідка, вона жінка немолода і зараз сидить без роботи, а гроші їй потрібні.

Ми з Миколою знаємо її багато років, вона порядна й хороша людина.

Раз в два тижні ми з Миколою навозимо мамі різних продуктів, залишаємо тітці Катерині гроші на дрібні витрати для мами, про що вона нам постійно звітує нам совісно.

Коли з чоловіком разом приїжджаємо робимо всю роботу в мами і їдемо назад додому.

Наче все було добре, але вчора зателефонувала мені подруга і сказала, що по селу ходять негарні чутки про мене, що я на старості років залишила маму одну на чужу людину.

А вже два дні, як мені дзвонять родичі одне поперед одного.

Вони кажуть мені, що я не маю совісті, щоб я сама сиділа з мамою, адже я її дитина.

Я сказала, що сама розберуся в своїй сім’ї і не потрібні мені їх поради.

Звісно, що це лише просто слова, просто не хочу, щоб чужі люди лізли в мою сім’ю. Але, насправді, мені дуже важко на душі від цього, щодня з голови не виходить, що люди скажуть про це.

Я не розумію, ну ось чому люди такі? Що я зробила не так в цій ситуації? Хіба я відмовилася від мами, чи залишила її?

Мамин догляд на моїх плечах, хоча зараз ситуація важка в Україні, я все роблю, щоб мамі було добре і сусідці даю заробити якусь копійку на хліб, а люди все одно мене засуджують. Мені сумно через це. Ну чому так виходить?

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page