fbpx

Зараз нам з чоловіком вже під сімдесят, і ми вирішили оформити квартиру на нашу молодшу доньку. Але про це дізналася наша старша донька, вона випадково зустріла нас біля нотаріальної контори і запитала, що ми тут робимо. Ми чесно все розповіли. Марина відразу змінилася в обличчі. Виявляється, вона сподівалася, що свою квартиру я поділю між ними двома

Я в свій час поділила своїх дочок, на мій погляд, чесно. Ми з чоловіком і дітьми жили в трикімнатній квартирі. Коли старша донька виходила заміж, ми запропонували їй жити у нас, адже місця б вистачило.

Та зять захотів, щоб вони жили у нього. Він родом з нашого села, один син у батьків, живуть у власному будинку. Марина прийняла пропозицію чоловіка переїхати до його батьків і жити там.

Ми нічого не мали проти. В той час мені у спадок дісталася від моїх батьків половина будинку у цьому ж селі. Інша половина належала моїй рідній сестрі, у якої теж було дві доньки.

Марина з чоловіком вирішили, що їм ця половина будинку ні до чого, бо жити вони там не будуть. Вона домовилася з своєю тіткою, моєю сестрою, і та викупила в неї її частину. Марина отримала домовлену суму і жила собі спокійно з чоловіком, не маючи ніяких претензій ні до кого.

Тим часом вийшла заміж і моя молодша донька. Вона теж пішла жити до чоловіка, в нього була своя квартира. Оленці ми нічого не дали в придане, але пообіцяли, що в свій час відпишемо на неї свою квартиру, оскільки старшій ми подарували половину бабусиного будинку.

Молодша дочка ніколи навіть не натякала на придане. Чемно спілкувалася з нами майже щодня, завжди допомагала, на всі свята кликала до себе в гості – і на Різдво, і на Великдень, і на інші свята, щоб не завдавати нам клопотів. Чого не скажеш про Марину, вона як заміж вийшла, так про рідних батьків і забула.

Зараз нам з чоловіком вже під сімдесят, і ми вирішили оформити квартиру на нашу молодшу доньку, щоб все було по справедливості. Але про це дізналася наша старша донька, вона випадково зустріла нас біля нотаріальної контори і запитала, що ми тут робимо. Ми чесно все розповіли.

Марина відразу змінилася в обличчі. Виявляється, вона сподівалася, що свою квартиру я поділю між ними двома. Я їй кажу, ми ж тобі тоді пів будинка відписали, ти його продала, гроші отримала. А квартира наша Оленці тепер дістанеться.

І тут Марина почала рахувати вартість будинку в селі і квартири в місті, сказала, що це суми не до порівняння, і що таким чином я несправедливо з нею повелася.

Через цю ситуацію мені дуже тривожно. Невже я і справді несправедливо поступаю?

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page