fbpx
Життєві історії
Зараз ми живемо разом з батьками чоловіка в їх трикімнатній квартирі. Нас п’ятеро: я, чоловік, наша дочка, свекруха і свекор. У нас вдома діє просте правило: що лежить в холодильнику, те можна брати. І неважливо, хто це купив. Рік тому свекруха вийшла на пенсію і дуже змінилася

Після весілля я  пішла жити до батьків чоловіка, оскільки власного житла у нас не було. Зараз ми живемо разом з батьками чоловіка в їх трикімнатній квартирі. Нас п’ятеро: я, чоловік, наша дочка, свекруха і свекор.

Мирно живемо, побут налагоджений. Квитанцію за житлово-комунальні послуги оплачуємо навпіл, на основні продукти складаємося, а потім докуповує хто що вважає за потрібне (солодощі, ковбаса, сир і т. п.). У нас вдома діє просте правило: що лежить в холодильнику, то можна брати. І неважливо, хто це купив.

Рік тому свекруха вийшла на пенсію і я дивлюся, вона дуже. Відносини у нас з нею нормальні, я завжди до неї ставилася з повагою, а вона, в свою чергу, не втручалася в наші відносини з чоловіком.

Але зараз з свекрухою коїться щось неймовірне, на першому місці у всьому у неї економія. Спочатку вона експериментувала на собі. Наприклад, використовувала сірники по два рази. Не знаєте як? А ви запитайте, вона навчить! Використавши сірник – не викидайте. Ним можна скористатися ще раз, а то і два – підпалити конфорку, якщо сусідня вже запалена.

Потім посуд почала мити «по-американськи»: включить воду, все намочить, вимокне. Після того, як намилити тарілки, знову включає і швидко ополіскує. З недавнього часу просить (все настійніше, треба сказати), щоб я робила так само.

Тепер вона за всіма ходить і вимикає світло, на ніч висмикує все вилки з розеток. Всього й не згадаєш, що там ще в цих безглуздих статтях про економію пишуть. З останнього: душ, виявляється, треба приймати не більше 4 хвилин. Довше – це повне марнотратно. Так у мене може головне щастя після важкого трудового дня – це постояти під струменями теплої води! Але ні, хвилин через п’ять вона спочатку постукає в двері, а потім кожну хвилину-дві буде барабанити.

Стала тут помічати, що хтось унітаз за собою не змиває. Так, це улюблена свекруха економить. Поговорила з нею, попросила бути уважнішою. Вона так серйозно мені: «Лесю, я давно хотіла тобі сказати …» Далі вона мені пояснювала, яка вийде економія води, але я не стала її слухати. Яка там економія виходить, ну гривень 100 на місяць. Але якою ціною!

Одним словом, через цю її економію, жити в одній квартирі з нею стало просто невиносимо. І що тепер робити, адже Анжелі Павлівні всього лише 62 роки. А що буде далі? Я вже почала просити чоловіка, щоб він думав про власне житло, але він сказав, що зараз у нас такої можливості немає. А як жити далі в такому стилі «економії», я не знаю.

Фото ілюстративне – originalnyi-podarok.

facebook