Зараз мені 65 років, і я вже хотіла б повертатися додому. Та в моєму будинку зять настільки уявив себе господарем, що мені було не комфортно навіть ті 2 тижні, що я була у відпустці вдома. Я хотіла запросити до себе кількох подруг в гості, та зять сказав, що зараз не найкращий час для посиденьок і не дозволив нікого приводити в дім. Доведеться мені повертатися назад на заробітки, для того, щоб собі на квартиру гроші скласти

Дітей у мене двоє: син і донька. Росли вони чемними і слухняними, і я завжди була впевнена, що на старість я точно буду мати біля кого голову прихилити.

Але зараз вийшло так, що ні сину, ні доньці я не потрібна, хоча і зробила для них обох дуже багато.

Сину моєму зараз 42 роки, а доньці 38. У них обох є власні сім’ї, я маю 4-х онуків.

20 років тому я розлучилася з чоловіком. Він пив і зовсім не цікавився життям наших дітей. Надії на чоловіка було мало, тому ми розійшлися.

Я ж хотіла якось допомогти дітям, тому поїхала на заробітки в Іспанію. Син з донькою на той час вже були дорослими, то ж я не хвилювалася за те, на кого мені дітей залишити.

Коли син вирішив одружитися, я купила йому квартиру. Він саме так і хотів, бо планувалося, що біля мене в селі залишиться донька, все ж, біля рідної доньки легше віку доживати, аніж біля невістки.

Дружина сина мені видалася хорошою дівчиною, то ж я їм і надалі допомагала чим могла.

Після того, як я сину купила квартиру, я стала відбудовувати свій будинок, всі зароблені гроші в нього вкладала.

Донька якраз заміж вийшла, зятя привела додому і вони вдвох стали господарювати.

Будинок вони зробили на 2 поверхи, з розрахунком на те, що коли я повернуся з заробітків додому, я буду з ними жити. Принаймні, я так думала, тому і старалася з усіх сил.

Але в підсумку все вийшло зовсім не так, як я уявляла і планувала.

Зараз мені 65 років, і я вже хотіла б повертатися додому. Та в моєму будинку зять настільки уявив себе господарем, що мені було не комфортно навіть ті 2 тижні, що я була у відпустці вдома.

Я хотіла запросити до себе кількох подруг в гості, та зять сказав, що зараз не найкращий час для посиденьок і не дозволив нікого приводити в дім.

Син з невісткою теж мене засмутили, бо за 2 тижні, поки я була вдома, вони так і не знайшли часу, щоб мене до себе в гості покликати. Не вірю, що вони настільки зайняті, що не можуть навіть кілька годин мамі рідній виділити.

Отак, допомагаєш усім, а в підсумку виходиш зайвою і непотрібною.

Тепер мені треба вирішити, що робити далі? Мені 65, і я маю ще років 5 в запасі, щоб повернутися за кордон і заробити собі на квартиру, але вся ця ситуація з дітьми і їхньою байдужістю мене настільки засмутила, що я просто не знаю, як далі бути.

Чому мої діти так зі мною поступили?

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page