Дітей у мене двоє: син і донька. Росли вони чемними і слухняними, і я завжди була впевнена, що на старість я точно буду мати біля кого голову прихилити.
Але зараз вийшло так, що ні сину, ні доньці я не потрібна, хоча і зробила для них обох дуже багато.
Сину моєму зараз 42 роки, а доньці 38. У них обох є власні сім’ї, я маю 4-х онуків.
20 років тому я розлучилася з чоловіком. Він пив і зовсім не цікавився життям наших дітей. Надії на чоловіка було мало, тому ми розійшлися.
Я ж хотіла якось допомогти дітям, тому поїхала на заробітки в Іспанію. Син з донькою на той час вже були дорослими, то ж я не хвилювалася за те, на кого мені дітей залишити.
Коли син вирішив одружитися, я купила йому квартиру. Він саме так і хотів, бо планувалося, що біля мене в селі залишиться донька, все ж, біля рідної доньки легше віку доживати, аніж біля невістки.
Дружина сина мені видалася хорошою дівчиною, то ж я їм і надалі допомагала чим могла.
Після того, як я сину купила квартиру, я стала відбудовувати свій будинок, всі зароблені гроші в нього вкладала.
Донька якраз заміж вийшла, зятя привела додому і вони вдвох стали господарювати.
Будинок вони зробили на 2 поверхи, з розрахунком на те, що коли я повернуся з заробітків додому, я буду з ними жити. Принаймні, я так думала, тому і старалася з усіх сил.
Але в підсумку все вийшло зовсім не так, як я уявляла і планувала.
Зараз мені 65 років, і я вже хотіла б повертатися додому. Та в моєму будинку зять настільки уявив себе господарем, що мені було не комфортно навіть ті 2 тижні, що я була у відпустці вдома.
Я хотіла запросити до себе кількох подруг в гості, та зять сказав, що зараз не найкращий час для посиденьок і не дозволив нікого приводити в дім.
Син з невісткою теж мене засмутили, бо за 2 тижні, поки я була вдома, вони так і не знайшли часу, щоб мене до себе в гості покликати. Не вірю, що вони настільки зайняті, що не можуть навіть кілька годин мамі рідній виділити.
Отак, допомагаєш усім, а в підсумку виходиш зайвою і непотрібною.
Тепер мені треба вирішити, що робити далі? Мені 65, і я маю ще років 5 в запасі, щоб повернутися за кордон і заробити собі на квартиру, але вся ця ситуація з дітьми і їхньою байдужістю мене настільки засмутила, що я просто не знаю, як далі бути.
Чому мої діти так зі мною поступили?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- Коли батьків моєї подруги Марини не стало, сестра швиденько їх квартиру оформила на себе. Відтоді Марині дуже важко жилося, чоловік щодня докоряв їй за це. А якось він занедужав і Марина набрала сестру
- Мій чоловік вислав з Америки велику суму грошей і сказав порівну поділити між дітьми. Та я вирішила, що доньці потрібніше, тому сину дала лише невелику частину. Через кілька років чоловік повернувся додому і тепер я не знаю, що я маю йому сказати
- Якось ввечері свекруха прийшла до нас з чоловіком і сказала, що в них зі свекром є чимала сума грошей, вони багато років відкладали її. Я ніколи не очікувала, що вона про таке зізнається, але те, що вона сказала далі, ще більше спантеличило мене
- Моя мама рік тому вийшла на пенсію, і відтоді їй не вистачає грошей. Щосуботи мама приходить до нас в гості, і потім ми разом йдемо в торговий центр купувати все необхідне. Такий похід в супермаркет щотижня мені обходиться мінімум півтори тисячі гривень, виходить, що в місяць я на свою маму витрачаю щонайменше 6 тисяч, і мій чоловік проти цього
- Два роки тому моя рідна сестра купила земельну ділянку в нашому селі, захотіли вони з чоловіком будуватися. Грошей у них трохи було спочатку, тому скоро фундамент звели і стіни почали гнати. Згодом Оксана стала бігати до мене щодня, її чоловік постійно щось просив у мого Миколи. Не було й дня, щоб вони не з’являлися на нашому подвір’ї, або не телефонували нам. Я тоді ще не знала, чим все це закінчиться