Свій день народження я відзначала зовсім нещодавно.
Зараз мені 57 років, я розлучена жінка та маю двох дорослих дітей.
Донечка моя Світланка вже давно вийшла заміж і вона вже мама двох хлопчиків, моїх рідних онучат.
Чоловіка, на превелике щастя, вона собі знайшла дуже хорошого.
Мій зять дуже працьовитий чоловік, він гарно заробляє, допомагає з роботою вдома та любить своїх дітей, дуже уважний до своєї дружини.
Донька моя дуже щаслива жінка у шлюбі і я радію за неї, адже їй дійсно пощастило добре.
За майбутнє своєї дочки я, зрозуміло, зараз досить таки спокійна, і хочеться побажати такого ж сімейного життя моєму меншому синочкові, як у його рідної сестри.
Але йому в особистому житті пощастило набагато менше, і мені прикро за це.
У Олега в житті зовсім не складалося довго, я вже думала доля така.
А потім, неочікувано, син мені прямо натякнув, що зустрічається з однією жінко, але поки мене з нею знайомити не буде, поки не впевниться в тому, що у них все добре і вона саме та людина, яка буде його другою половинкою.
Коли зайшла мова про знайомство з новою подругою сина, яка вже мала стати моєю невісткою, то він попередив мене про те, що вона трохи старша за нього по віку, але вона дуже хороша, добра та працьовита людина.
І так Олег став мені її вихваляти, що я від щастя не могла дочекатися знайомства з нею.
Я так довго готувалася до її приходу, навіть скатертину нову купила, щоб застелити на стіл.
Весь день стояла біля плити з ранку до вечора і з хвилюванням чекала ту годину, коли побачу свою майбутню невістку, маму моїх рідних онуків.
Але коли вона ввійшла в мою квартиру, я була, м’яко кажучи, дуже розчарована – жінка виглядала дуже зрілою, як на мене, мала втомлений вигляд і одягнена була настільки просто, що в порівнянні з нею, я була на висоті, не зважаючи на свій досить таки немолодий вік.
Однак і це ще не найгірше – в ході нашої розмови з’ясувалося, що вона була вже двічі розлучена і виховує сама трьох своїх дітей від попередніх шлюбів.
Цілий вечір син розповідав мені, що у неї непроста доля і її потрібно зрозуміти, дуже шкодував в усьому її.
Зовсім не таку людину я розраховувала побачити в якості майбутньої дружини свого єдиного сина, про що так їй тоді прямо і сказала.
А вона образилася на мене, і поспішила мене запевнити в тому, що наявність трьох дітей не завадить їй подарувати мені ще одного онука, вже рідного мені.
Мені, щиро кажучи не вірилося зовсім у її слова, для мене це було щось незбагненне.
Не знаю, як тепер пояснити синові, що така жінка йому не пара. Звичайно, я хочу, щоб він був щасливий, і створив сім’ю, але ж з багатодітною матір’ю у нього не може бути щасливого майбутнього.
Він навіть її дітей не прогодує, не кажучи вже про майбутню їх спільну дитину.
Але син говорить, що щиро кохає її і готується до весілля, мовляв, думки своєї ніколи не змінить, це саме ця людина, яка потрібна йому.
Як мені переконати його, що він не буде з нею і її дітьми щасливим ніколи?
Я на те весілля не зможу піти, мені соромно туди навіть рідню свою покликати.
Що родина скаже?
Я не такого майбутнього для свого сина хотіла.
Ну хіба я не права?
Фото ілюстративне.