fbpx

Зараз мені 49 років, давно розлучена. Зі мною живе донька з зятем під одним дахом і я дуже допомагаю їм. Та нещодавно я зустріла Петра, він трохи старший за мене. Ми багато спілкувалися, зустрічалися і він покликав мене жити до себе. Донька моя зраділа, каже, щоб я погоджувалася. Я розумію, що вони з чоловіком хочуть пожити окремо. Але куди ж я піду? Петро живе з матір’ю старенькою, якій догляд потрібен. То навіщо мені свекруха така

У моєму житті несподівано змінилося майже все, отакий поворот якийсь, на якому я зупинилася і не знаю, що робити далі і куди рухатися. Зовсім нещодавно я стала перед серйозним вибором. Рік тому в моєму житті з’явилася важлива для мене людина. Мені вже 49 років і я думала, що щирі почуття чужі мені, бо вже давно не молода я. Але ж ні.

Коли мій Петро тільки став приділяти мені увагу, я відчула, як помолодшала разом років на 10 точно. До нього моє життя було сіре й одноманітне. Я була вже вісім років як в розлученні, але нових серйозних відносин так і не мала.

Живу я зараз зі своєю донькою, зятем та двома онуками. Весь свій час, вільний від роботи, я проводила з онуками або в домашніх турботах. Зрідка зустрічалася з подругами, часу не маю на це. Загалом, все у мне в житті дуже буденно.

Я вже й не сподівалася зовсім, що колись вийду заміж вдруге. Але після знайомства з Петром моє життя заграло новими барвами. Я відчула себе жінкою.

Петро робить мені подарунки, водить мене в кіно та інші цікаві місця. Разом з ним я вперше відвідала театр, життя моє не таке сіре та буденне, як було колись.

Одним словом, і в 49 років можна жити дуже цікаво, головне правильна та хороша людина поруч з тобою.

Петро на три роки старший за мене, він теж розлучився давно, а його дорослі діти живуть окремо своїм життям. І ось нещодавно він зробив мені серйозну пропозицію, запропонував мені жити разом.

Я, зізнаюся, дуже рада цьому, що він готовий на такий серйозний крок, адже у мене теж є щирі почуття до нього.

Однак є причини, які мене хвилюють. По-перше, він живе зі своєю мамою й досі. Крім того, що я боюся його несамостійності в звичайному побутовому плані.

Так ще я сумніваюся, що зможу ужитися в одному будинку зі своєю майбутньою свекрухою, адже вона там господиня. Ми з нею ще не знайомі, але мій минулий досвід, не дуже хороший, підказує, що мені є чого хвилюватися.

Справа в тому, що мати колишнього мого чоловіка мене не особливо любила і у нас завжди виникали непорозуміння різного роду з нею на побутовому грунті. Я творча людина та мені для роботи потрібні особливі умови і розуміння.

Просто обмовлюся, що я люблю багато писати. І коли до мене приходить натхнення, то я можу цілодобово безперервно не відходити від комп’ютера і працювати. Тому що поки є натхнення, я користуюся цим.

І в такі періоди мені все одно: чи чисто вдома, чи помитий посуд і чи є що поїсти. Звісно, матері мого чоловіка це не подобалося, і вона починала вичитувати мені, дорікаючи мені в необережності. А в такій атмосфері дуже складно мені було писати та працювати.

Петро в курсі моїх захоплень і інтересів і нічого проти не має такого стану справ. Але я таки хвилююся, що його матері це не сподобається. І я знову потраплю в нездорову домашню обстановку, якої тільки позбулася, де мені постійно доведеться щось комусь доводити та відстоювати своє право на роботу.

Дочка моя каже, що для початку мені варто хоча б познайомитися з матір’ю Петра, а потім вже приймати якісь рішення. Але я ж доросла людина і практично впевнена, що непорозуміння в майбутньому не уникнути, адже не мала і добре розумію життя. Я знаю, що при знайомстві людина себе показує з кращої сторони, лише проживання разом розкриває всю правду.

От що мені робити? Орендувати нову квартиру і жити окремо ми не можемо, тому, як Петро не хоче і не може стареньку маму, якій догляд потрібен. Допоможіть порадою, якщо не складно. Бо я зараз навіть не знаю, що мені робити.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page