Зараз мені 47 років, а заміж я вийшла в 45. Але у мене є дорослий син. Так вже склалося у мене життя.
У 18 років я народила сина Максима. Ми з його батьком планували одружуватися, але перед самим весіллям він відмовився і від мене, і від сина, який от-от мав народитися.
Вибору у мене не було – сина я ростила сама. В ньому бачила сенс свого життя, працювала на двох роботах, аби лише у Максима було все, що треба.
Після закінчення школи він поступив на навчання за кордон. Там з товаришем вони започаткували свій невеличкий бізнес, який поступово приносив їм непогані заробітки.
І лише два роки тому я зустріла гідного чоловіка. Павло давно розлучений, то ж ми вирішили одружитися і жити разом.
У мене була своя двокімнатна квартира, у нього однокімнатна. Ми їх продали і купили трикімнатну.
Максиму зараз 29 років, він з дружиною вже 5 років живуть в Німеччині. Син від мене давно нічого не просить, навпаки, постійно передає якісь подарунки, нехай невеликі, але приємно.
До мого заміжжя син поставився спокійно, каже, що я давно заслужила бути щасливою.
Максим розуміє, що швидше за все в Україну він не повернеться, тому спочатку був радий, що тепер я буду не одна.
Коли почалася війна, син ще в перший день забрав мене до себе в Німеччину.
Вони з дружиною мають простору квартиру, обоє працюють, весь день на роботі, то ж житло і так пустує.
Я поїхала до сина, треба сказати, що Німеччина мені дуже подобається.
Про фінансову сторону я не думала – житло у мене було, допомогу отримувала, син мені теж ні в чому не відмовляв.
Але ось моєму чоловікові не дуже подобалося те, що я так довго сиджу за кордоном.
Він почав наполягати на тому, щоб я поверталася.
І ось коли я нарешті прийняла рішення їхати додому, Максим повідомив мені новину – у них буде дитина.
Вони хочуть, щоб я залишалася у них глядіти онука, хоча б перший рік. Бо невістка не хоче залишати роботу.
Таке рішення без Павла я прийняти не могла.
Але він виявився проти, сказав, що якщо я залишуся, він зі мною розлучиться.
І що мені тепер робити?
Виручити сина з невісткою, чи повертатися додому до чоловіка і зберегти сім’ю?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- Мама щодня мені стала скаржитися, що втомилася, ще недобре їй і, хоча їй до пенсії рік, я сказала звільняйся, ми тобі з чоловіком даватимемо гроші. Мама звільнилася, їй стало легше, а я стала з чоловіком економити на собі, щоб було з чого їй допомагати. А якось, зовсім випадково, дізналася, що вона невістці гроші дає
- Брат з невісткою надумали продати мамин будинок, мені віддати мою частку, а маму в такому випадку вони заберуть до себе. Але я проти цього. Цей будинок – мамин, і він їй потрібен, це її куточок на цій землі, де все зроблено з любов’ю, тому я не дозволю його зараз продавати
- Коли Наталка їхала в Італію на заробітки, свою доньку залишила на матір в селі. Роки минали, вона трохи грошей їм висилала, але 100 чи 200 євро в місяць, бо в селі багато не треба жінці старій та дитині малій. А потім Наталка дізналася від людей, що донька її заміж виходить і поспішила в Україну. Подарунок приготувала і думала, що рідні дуже зрадіють розкоші такій
- Тато нещодавно мені з села подзвонив, мовляв, мама занедужала, приїжджай, доглядати будеш, важко вже їй. Я спочатку стала речі збирати, а потім зупинилася – не поїду до неї, хай там що хочуть люди говорять, а в мене життя своє
- Ювілей у мене був наприкінці березня. Я приїхала додому і зібрала всіх дітей і внуків за святковим столом. Спочатку все було більш-менш, але потім вони знову зчепилися за гроші. Кожен вважав, що йому дісталося найменше. Настрій вони мені добряче зіпсували. Тепер я думаю, що робити далі