У моєму житті був один дуже важкий період, мені тоді дуже непросто було і складно справитися з усім.
Я в той час якраз розлучилася зі своїм чоловіком Іваном.
Мені було досить таки непросто розуміти те, що в свої вже немолоді 39 років я просто ось так, в один день, залишилася одна.
Дітей теж у мене не було, сама, як квітка в полі, зовсім самотня людина.
Єдине, що хоч трохи мене заспокоювало в той час, це те, що я мала своє власне житло – невеличку однокімнатну квартиру, в якій і жила сама.
Вранці я просто автоматично збиралася на роботу, ввечері бігом спішила повертатися додому, аби крім роботи більше ні про що не думати.
Я вечеряла тим, що було під рукою, адже готувати для себе однієї зовсім не хотілося тоді, а тим паче для себе однієї, думаю, що це й зрозуміло усім.
Дивилася трохи телевізор, а потім лягала спати, навіть не відкривала соціальні мережі, так, як спілкування з знайомими людьми та рідними було мені зовсім не цікавим.
Друзі, які бачили мене, порадили мені сходити до однієї жінки, сказали, що вона зможе допомогти мені в моїй ситуації, що склалася, мовляв розкаже мені все, що мене чекає в майбутньому.
Моя подруга теж відзивалася про неї добре, говорила, що вона, дивлячись на людину, може сказати, яке майбутнє чекає на неї, дати хорошу пораду, яка може змінити життя на краще.
Я довго думала, та все ж таки вирішила піти, адже ніколи не вірила в це і не хотіла навіть слухати подібне.
Але думаю, якщо в людини в житті такі негаразди, то вона звертається і до таких людей, щоб дали їй хоч промінчик надії на те, що в її житті все буде гаразд.
І я зважилася та поїхала до неї.
Та жінка мені стала розповідати, що добре, що я розлучилася зі своїм чоловіком, адже він був досить таки нехорошою людиною, а мене чекає світле та яскраве майбутнє, я скоро зустріну свого “принца”, у нас будуть дітки і житимемо щасливо у шлюбі, мій кращий період в житті ще попереду.
Після цієї розмови я літала наче на крилах, у мене з’явилася віра у хороше майбутнє.
Я стала доглядати краще за собою, хотілося з’їсти смачненького, часто зустрічалася з рідними та друзями.
Я стала радіти життю.
Я змінювалася просто на очах, адже сподівалася на краще майбутнє, це всі люди, які оточували мене, помічали відразу, я наче розквітла знову.
А потім я зустріла Юрка.
Він був дуже добрим, чуйним, розумним і дуже уважним чоловіком.
Ми стали з ним зустрічатися, багато часу проводили разом.
Я згадала слова тієї жінки, можливо, це й є моя доля.
Розуміла дуже добре, що кращого чоловіка мені годі й знайти, та ще й в моєму віці.
А потім Юрко став все рідше зустрічатися зі мною, коли телефонував, то розмови наші були короткими.
Він, звичайно, пояснював мені, що в нього зараз проблеми з бізнесом, непростий період, йому потрібно все владнати, у нього багато справ на роботі, а я маю зачекати, просив, щоб я зрозуміла.
Я стала сумніватися в ньому і знову пішла до тієї жінки, щось таки в душі мене тягнуло до неї знову піти, щоб дізнатися, чи все добре у мене і що чекає в майбутньому.
Вона того разу насупила брови і сказала, що цей чоловік мені не пара, нічого хорошого в моє життя він не принесе і взагалі, у нього є інша.
Вона стала переконувати мене в своїй правоті і просила залишити його, бо так буде краще для мене.
Я, чомусь, повірила її словам, розчарувалася в Юркові, якось зовсім стала віддалятися від нього.
Юрко постійно телефонував мені, ми з ним стали частіше зустрічатися, він дарував квіти, водив в кафе, говорив, що щиро кохає, а справи у нього по трішки налагоджуються, лише потрібно виплатити чималий кредит, тому він зараз має багато працювати.
Загалом все наче й добре було.
Але я наче не чула його, у мене в думках були лише одні слова, які мені сказала та чужа мені жінка:
“У нього є інша. Залиш його.”
А згодом я сама сказала Юркові, щоб і більше не телефонував мені і зустрічатися з ним я не хочу.
Він намагався поговорити зі мною, щось пояснював мені, але я вже зовсім не дослухалася до його слів.
Відтоді минуло 5 років, я вже знаю зараз добре, що в нього тоді нікого не було, що лише минулого року він одружився з жінкою, яку саме тоді, рік назад, взяв до себе на роботу.
У нього синочок маленький, живуть дуже добре.
Наша спільна знайома розповідала, що Юрко дуже добрий чоловік та батько.
А я все згадую ту жінку, і розумію, що вона мені все зіпсувала, адже Юрко тоді був дійсно один, зі своєю дружиною він познайомився, коли переїхав жити в інше місто.
Я сама впустила своє щастя, сама повірила незнайомій людині, і відмовилася від хорошого чоловіка.
Дуже шкода, що чужа людина так вплинула на моє життя.
Єдине, що хочу сказати, щоб ніхто не повторив мою помилку.
Щастя в вашому житті залежить лише від вас і ваших думок.
Так шкодую про свій вчинок.
А чи можна змінити щось в моєму житті, щоб повернути Юрка, адже я досі його щиро кохаю?
Фото ілюстративне.