Зараз мені 39 років. Коли чоловік залишив мене і пішов до іншої, я залишилася одна, адже дітей у нас не було. Я стала багато працювати, щоб забути про негаразди свої. Та одного вечора до мене прийшла подруга і сказала, що знає одну людину, яка зробить мене щасливою. Я тоді їй повірила, на жаль

У моєму житті був один дуже важкий період, мені тоді дуже непросто було і складно справитися з усім.

Я в той час якраз розлучилася зі своїм чоловіком Іваном.

Мені було досить таки непросто розуміти те, що в свої вже немолоді 39 років я просто ось так, в один день, залишилася одна.

Дітей теж у мене не було, сама, як квітка в полі, зовсім самотня людина.

Єдине, що хоч трохи мене заспокоювало в той час, це те, що я мала своє власне житло – невеличку однокімнатну квартиру, в якій і жила сама.

Вранці я просто автоматично збиралася на роботу, ввечері бігом спішила повертатися додому, аби крім роботи більше ні про що не думати.

Я вечеряла тим, що було під рукою, адже готувати для себе однієї зовсім не хотілося тоді, а тим паче для себе однієї, думаю, що це й зрозуміло усім.

Дивилася трохи телевізор, а потім лягала спати, навіть не відкривала соціальні мережі, так, як спілкування з знайомими людьми та рідними було мені зовсім не цікавим.

Друзі, які бачили мене, порадили мені сходити до однієї жінки, сказали, що вона зможе допомогти мені в моїй ситуації, що склалася, мовляв розкаже мені все, що мене чекає в майбутньому.

Моя подруга теж відзивалася про неї добре, говорила, що вона, дивлячись на людину, може сказати, яке майбутнє чекає на неї, дати хорошу пораду, яка може змінити життя на краще.

Я довго думала, та все ж таки вирішила піти, адже ніколи не вірила в це і не хотіла навіть слухати подібне.

Але думаю, якщо в людини в житті такі негаразди, то вона звертається і до таких людей, щоб дали їй хоч промінчик надії на те, що в її житті все буде гаразд.

І я зважилася та поїхала до неї.

Та жінка мені стала розповідати, що добре, що я розлучилася зі своїм чоловіком, адже він був досить таки нехорошою людиною, а мене чекає світле та яскраве майбутнє, я скоро зустріну свого “принца”, у нас будуть дітки і житимемо щасливо у шлюбі, мій кращий період в житті ще попереду.

Після цієї розмови я літала наче на крилах, у мене з’явилася віра у хороше майбутнє.

Я стала доглядати краще за собою, хотілося з’їсти смачненького, часто зустрічалася з рідними та друзями.

Я стала радіти життю.

Я змінювалася просто на очах, адже сподівалася на краще майбутнє, це всі люди, які оточували мене, помічали відразу, я наче розквітла знову.

А потім я зустріла Юрка.

Він був дуже добрим, чуйним, розумним і дуже уважним чоловіком.

Ми стали з ним зустрічатися, багато часу проводили разом.

Я згадала слова тієї жінки, можливо, це й є моя доля.

Розуміла дуже добре, що кращого чоловіка мені годі й знайти, та ще й в моєму віці.

А потім Юрко став все рідше зустрічатися зі мною, коли телефонував, то розмови наші були короткими.

Він, звичайно, пояснював мені, що в нього зараз проблеми з бізнесом, непростий період, йому потрібно все владнати, у нього багато справ на роботі, а я маю зачекати, просив, щоб я зрозуміла.

Я стала сумніватися в ньому і знову пішла до тієї жінки, щось таки в душі мене тягнуло до неї знову піти, щоб дізнатися, чи все добре у мене і що чекає в майбутньому.

Вона того разу насупила брови і сказала, що цей чоловік мені не пара, нічого хорошого в моє життя він не принесе і взагалі, у нього є інша.

Вона стала переконувати мене в своїй правоті і просила залишити його, бо так буде краще для мене.

Я, чомусь, повірила її словам, розчарувалася в Юркові, якось зовсім стала віддалятися від нього.

Юрко постійно телефонував мені, ми з ним стали частіше зустрічатися, він дарував квіти, водив в кафе, говорив, що щиро кохає, а справи у нього по трішки налагоджуються, лише потрібно виплатити чималий кредит, тому він зараз має багато працювати.

Загалом все наче й добре було.

Але я наче не чула його, у мене в думках були лише одні слова, які мені сказала та чужа мені жінка:

“У нього є інша. Залиш його.”

А згодом я сама сказала Юркові, щоб і більше не телефонував мені і зустрічатися з ним я не хочу.

Він намагався поговорити зі мною, щось пояснював мені, але я вже зовсім не дослухалася до його слів.

Відтоді минуло 5 років, я вже знаю зараз добре, що в нього тоді нікого не було, що лише минулого року він одружився з жінкою, яку саме тоді, рік назад, взяв до себе на роботу.

У нього синочок маленький, живуть дуже добре.

Наша спільна знайома розповідала, що Юрко дуже добрий чоловік та батько.

А я все згадую ту жінку, і розумію, що вона мені все зіпсувала, адже Юрко тоді був дійсно один, зі своєю дружиною він познайомився, коли переїхав жити в інше місто.

Я сама впустила своє щастя, сама повірила незнайомій людині, і відмовилася від хорошого чоловіка.

Дуже шкода, що чужа людина так вплинула на моє життя.

Єдине, що хочу сказати, щоб ніхто не повторив мою помилку.

Щастя в вашому житті залежить лише від вас і ваших думок.

Так шкодую про свій вчинок.

А чи можна змінити щось в моєму житті, щоб повернути Юрка, адже я досі його щиро кохаю?

Фото ілюстративне.