fbpx

Зараз мені 37 років, а чоловікові 40. Після розлучення чоловік забрав у мене не тільки житло, але і сина. Будинок, який ми збудували, по документах належить матері чоловіка. Чоловік сказав, що так буде надійніше, а оскільки я йому довіряла, тому не мала нічого проти. І ось зараз я залишилася практично без нічого

Моє щасливе сімейне життя розбилося в один момент. З чоловіком ми прожили 15 років, заміж я вийшла рано, зараз мені 37 років, а чоловікові 40. У нас є син 14 років. Мій чоловік має власний бізнес, який сам створив з нуля. Я йому допомагала, чим могла. За освітою я економіст, то ж фінансові справи чоловіка вела я.

Спочатку ми жили в двокімнатній квартирі, а потім переїхали в будинок за містом, який ми збудували. Але моїй радості прийшов кінець, коли чоловік почав мені зраджувати.

І зараз в моїй родині склалося дуже складна життєва ситуація. Чоловік вирішив зі мною розлучитися. Привів в наш будинок значно молодшу за себе дівчину і сказав, що незабаром з нею одружиться. А я з сином знову переїхала в нашу стару квартиру, яка, до речі, належить чоловікові, бо була придбана ще до шлюбу.

Будинок, який ми збудували, по документах належить матері чоловіка. Чоловік сказав, що так буде надійніше, а оскільки я йому довіряла, тому не мала нічого проти. І ось зараз я залишилася практично без нічого.

Наш син після розлучення буде сам вирішувати з ким залишитися і жити. Взагалі у нього з батьком не дуже хороші відносини, але чоловік зробив хитрий хід: він, щоб заманити на свій бік сина, запропонував тому квартиру за те, що син залишиться з ним. Я такого не очікувала. Це ж подвійна зрада.

Буквально недавно я на власні вуха чула, що син погодився мене оббрехати і зрадити, аби отримати свою квартиру від батька. Намагалася поговорити з сином, але він йде в кімнату і сидить там, поки я не піду на роботу або не ляжу спати.

Я йому запропонувати не можу того, що запропонував йому батько. Тому що у мене нічого немає. Я не знаю, як бути і що робити. І син так підло поступає. Він у мене єдина і рідна людина. І тепер я втрачаю і його. Як бути? І як спілкуватися з сином після того, як він остаточно вирішить піти до батька? І чи буде він спілкуватися зі мною?

Може буде дорікати в тому, що я йому не можу дати те, що може дати батько. А мені доведеться з часом залишити цю квартиру і думати, де мені жити далі.

Не знаю для чого це потрібно колишньому чоловікові, адже він у багато разів більше заробляє, ніж я.

Але нещодавно правду мені відкрила свекруха. Вона сказала, що чоловікова молода дружина не може мати дітей, тому чоловік і хоче забрати нашого сина до себе. Я не уявляю, як вона збирається знайти спільну мову з підлітком, який і з рідними батьками не завжди готовий йти на компроміс. Ну що ж, побачимо.

Мені дуже прикро, бо виходить так, що гроші зараз вирішують все.

Фото ілюстративне – news.myseldon.

You cannot copy content of this page