На сьогоднішній день мені вже чимало років, розумію, що вже давно я не молода жінка, і мені дуже сумно через це, адже я нещодавно зробила найбільшу помилку в своєму житті, про яку дуже шкодую і шкодуватиму ще багато часу.
Я залишила свого чоловіка і пішла до іншого.
Пішла від людини, з якою ми були разом ще зі шкільної парти.
Майже 10 років ми прожили разом з Павлом у шлюбі, ділили і проблеми, і радість.
Були і суперечки, і розходилися ми, а потім знову ми сходилися, продовжували жити далі разом. Якщо не брати цього до уваги, то жили ми в достатку, не гірше ніж інші люди.
Але з часом, мені стало здаватися, що кохання якось минуло, життя наше стало сіре та буденне з купою різних проблем і неприємностей.
Мій чоловік завжди майже весь час проводив на своїй роботі.
Додому приходив тільки поїсти та поспати.
Я скучила, ми якось стали жити, як просто чужі люди.
Мені дуже хотілося, щоб було все, як колись: вечора проводити разом, ходити в кафе, отримувати квіти.
Хотілося, щоб за мною доглядали, влаштовували мені сюрпризи, дарували несподівані подарунки. Я сама дуже старалася для чоловіка і цього чекала від нього у відповідь.
Мені просто не вистачало чогось хорошого.
Виходило так, що я просто жила днем бабака.
Чекала свого чоловіка з роботи весь день вдома, прибирала, готувала їжу.
Так, я не працювала, і можливо мені стало нудно саме тому, що не було чим себе зайняти у вільний час, хоча я вважала, що його присвячувала своєму чоловікові.
Але я продовжувала жити з ним далі.
А він навіть не помічав того, що мені погано і самотньо.
Хоча я говорила йому про це, що, напевно, нам треба розлучитися, я так більше не хочу.
Якось я гуляла в парку і познайомилася там з Михайлом.
Якось непомітно для мене ми стали зустрічатися на прогулянках все частіше, тепер я щодня виходила з дому, і вже так сумно мені не було.
Михайло робив мені компліменти, пригощав морозивом та кавою, розповідав цікаві історії.
А чи багато нам жінкам треба?
Адже жінки люблять вухами. Він мені дуже сподобався.
В результаті у нас зав’язалися стосунки.
Михайло просив, щоб я залишила чоловіка і переїхала до нього.
І я погодилася.
Я не змогла довго говорити неправду своєму чоловікові, зібрала речі і пішла від нього, все пояснивши по-людськи йому.
З Михайлом ми орендували квартиру і стали в ній жити разом з ним. І тут я зрозуміла, куди я потрапила, що моє життя з ним зовсім не таке, яким я його собі уявляла.
Щовечора він приводив своїх друзів, і вони були в нього до ранку.
Грошей Михайло мені взагалі не давав, говорив, що у нього їх немає.
Ні про які подарунки мови і не могло бути, адже знову ж він говорив, що грошей у нього немає, постійно шукав собі якісь виправдання та пояснення все нові.
Дуже часто він міг взагалі не приходити додому ночувати, відпочивати десь з кимось, а мені пояснювати нічого не збирався, говорив, що я не його дружина, щоб просила у нього звіт.
Таке життя мене зовсім не влаштовувало, мені нічого в ньому не подобалося, і коли я стала йому про це говорити, він сказав:
– Якщо тобі щось не подобається, не живи, таких як ти, я ще знайду, ти не якась особлива, ти звичайна, таких багато.
Мені тоді було дуже прикро чути таке. Адже заради Михайла, я залишила свого чоловіка.
Останнім часом я стала згадувати свого колишнього чоловіка, порівнювати його з Михайлом.
І зрозуміла, що колишній чоловік був не такий вже й поганий, і життя з ним було цілком хорошим у мене.
Просто через те, що він багато працював, він втомлювався, і не міг провести зі мною багато часу і приділити мені увагу, так як мені того хотілося.
А кохання було вже не таким, як колись тому, що занадто багато років ми вже були разом, і потрібно було докласти зусиль, щоб берегти його.
Лише тепер я зрозуміла, що робила не так. Я дуже тоді помилялася.
Я хочу назад повернути свою сім’ю. Чи зможе мій чоловік мене пробачити і прийняти назад, я не знаю.
Як мені правильно вчинити, щоб він прийняв мене назад у сім’ю?
Фото ілюстративне.
