П’ять років тому, на сімейній нараді ми вирішили, що квартира бабусі, маминої мами, дістанеться брату. Нам з чоловіком з квартирою батьки і так допомогли, так що ніяких образ, всіх все влаштувало. Бабуся оформила заповіт на Юрія. Він тоді якраз одружився, і після весілля з дружиною перейшли жити у її двокімнатну квартиру.
Бабуся залишилася з ними, у великій кімнаті брат зі своєю Любою і їхні діти, ось пів року тому другого народили, в маленькій кімнаті – бабуся. Зі своєї квартири переїжджати куди-небудь бабуся відмовилася, хоча мама її до них з батьком і кликала.
Бабусі вісімдесят сім виповнилося, людям в її віці складно зважитися на переїзд, але, звичайно, допомога їм потрібна. Вона ходить потихеньку, себе обслуговує, але одну її вже залишати небажано. Тому вдень туди ходить наша мама, а ввечері приходить з роботи Юрій, і тоді вже бабусею займається він, маму відпускає додому. Мама не скаржиться, але я бачу, що вона втомилася, кожен день їздить туди як на роботу.
Дружина брата в декреті, цілий день вдома, і при цьому наша мама кожен день з пересадкою їздить до них. Невістка відразу дала зрозуміти, що з бабусею водитися вона не зобов’язана, це наша проблема. Точніше, нашої мами в першу чергу, тому що це її батько, а потім Юрина – адже йому квартиру відписали. Невістка до цієї квартири відношення не має, там ніхто з них навіть не прописаний.
У випадку розлучення вона піде з двома дітьми до своїх батьків, тому і вкладатися не хоче. Ну, матеріального внеску від неї ніхто й не чекає, грошей у неї немає, вона ж в декреті. А ось фізичної допомоги було б непогано отримати, та вона не вважає за потрібне це робити.
І все б нічого, але останнім часом мама стала помічати, що Люба і по господарству нічого не робить: вдома безлад, немитий посуд, розкидані всюди іграшки, а невістка сидить в телефоні:
– Я нічого не встигаю! У мене маленькі діти!
От мамі доводиться мити посуд, щоб елементарно погодувати бабусю не серед брудних тарілок, діставати з машинки білизну, щоб випрати бабусині речі, чистити сантехніку.
Раніше мама мовчала, мовляв, їх сім’я, Юрія все влаштовує, хай живуть, як хочуть. Але тепер, каже, вже сил ніяких немає! Кашу бабусі треба варити – кухлик брудний, в ньому дитяча каша присохла, мабуть, з вечора. Іграшки всюди валяються.
Мама не хоче скаржитися Юрі, йому і так непросто: робота, двоє дітей, та ще й бабуся на ньому вечорами. Але як в такій ситуації не втручатися?
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
