fbpx

Заповіт бабуся написала на маму, тому що вона так вирішила. Але у мами є рідна сестра. За весь час, що бабуся хворіла, тітка жодного разу не зателефонувала. І, звичайно, не приїжджала. Але коли справа дійшла до спадщини, сестра нарешті з’явилася

Я росла в дитинстві в основному у своєї бабусі в селі. Це мамина мама. Коли мені було 9 років бабуся повністю злягла і мама переїхала до неї. Бабусю треба було годувати три рази на день, купатися, змінювати ліжко, тоді не було ще підгузників. Перевертати, піднімати. Хто доглядав за лежачим хворим, той знає яка це праця. Скільки сил і терпіння потрібно.

Бабуся хоч і була лежача, але все розуміла. Як їй було важко, як змиритися з тим, що вона тепер стала. Скільки було туги і суму в її очах. За бабусею доглядали ми три роки. Потім її не стало…

Заповіт бабуся написала на маму ще задовго до того, як злягла. Тому що вона так вирішила. Але у мами є рідна сестра. Вона в той час жила за 800 км від нас в іншій області. За весь час, що бабуся хворіла, тітка жодного разу не зателефонувала. І, звичайно, не приїжджала.

Мама неодноразово телефонувала сестрі, коли було важко з грошима, щоб та допомогла, але у тітки завжди була одна відповідь – вона зайнята, і грошей у неї зовсім немає.

Приїхала, щоб провести маму в останню путь… .Забрала з будинку все, що змогла вивезти з речей.

І, як виявилося, у неї сильна образа, через те, що бабуся все залишила мамі. А це будинок в селі і велика земельна ділянка біля нього.

Особливо сестрі мами було прикро за город, хоча навіщо він їй? Садити вона начебто не любить… Але земля в нашому селі дорога, тому тітка планувала продати бабусину земельну ділянку і отримати великі гроші. Проте бабуся все залишила моїй мамі, яка, до речі, не збирається нічого продавати.

В підсумку, спадщина розвела рідних людей і сестри більше не спілкуються. Зовсім. Але хіба мама винна перед сестрою? Хіба поступила нечесно?

У чоловіка ситуація в родині вирішилася простіше. У його мами є сестра також. Так ось коли бабуся чоловіка злягла, то вирішили спочатку, що сестри будуть доглядати по черзі. Тоді і будинок бабусин поділять.

Будинок хотілося тітці чоловіка дуже сильно. А ось доглядати за мамою вона змогла тиждень… Коли бабусі чоловіка не стало, тітка його поскандалила трохи. Та й заспокоїлася. Домовленість то була.

Я сама мама трьох дітей. Не можу собі навіть уявити, що колись мої діти не будуть спілкуватися через спадок і будуть сперечатися, хто при потребі буде доглядати батьків. Як можна рости в одній родині, а потім зненавидіти один одного.

А в житті складається так часто по іншому. Як рідко люди поступають за велінням серця, всюди спрага наживи.

Хто має рацію в таких ситуаціях? Добре звичайно не хворіти і не бути тягарем своїм дітям в старості. Але напевно чесно, що отримає спадок той, хто доглядає. Чи ні?

Фото ілюстративне, спеціально для ukrainians.today.

You cannot copy content of this page