Заняття в американських університетах записуються на відео. Після пропуску відеозапис можна отримати у викладача.
Про це розповідає українець Андрій Удовиченко, який навчається на юридичному факультеті Корнелльського університету, США, пише Газета.ua.
“На більшості курсів діє правило, що три заняття можна пропустити без поважної причини. Якщо студент відвідує співбесіду або інший захід, пов’язаний з працевлаштуванням, – це не вважається пропуском”, – каже Андрій Удовиченко.
90% оцінки на іспиті студент отримає за відповідь на ньому. Ще 10% за участь у дискусіях. Під час іспиту студент не зустрічається з викладачем. Їм заборонено контактувати з приводу іспитів до виставлення оцінок. Усі роботи анонімні. Викладач може лише зменшити загальну оцінку, якщо студент дуже багато пропускав.
“Іспит займає приблизно 3-4 години. Їх ледве вистачає. Пишеш усі чотири години без зупинки. Часу підглядати у конспект не вистачає. На деяких іспитах можна користуватися навіть інтернетом. Але навіть якщо і знайдеш матеріал, використовувати його буде складно. Завдання побудоване таким чином, що необхідно зважувати нюанси конкретної описаної ситуації та аргументувати власну позицію”.
Читайте також: “ВИКЛАДАЧІ СТАВЛЯТЬСЯ ДО СТУДЕНТІВ ЯК ДО ПАРТНЕРІВ”: УКРАЇНКА РОЗПОВІЛА ПРО ЖИТТЯ ТА НАВЧАННЯ У НІМЕЧЧИНІ
Популярні статті
- В неділю ми були у свекрів, непогано посиділи. Мені навіть на мить здалося, що свекруха і справді змінилася. Ми подякували, і пішли додому. Але вже біля машини я зрозуміла, що забула у них телефон, тому чоловік залишився, а я повернулася. Мені довелося почути розмову свекрухи з свекром, і я знову почула про себе багато неприємних речей. Першою моєю реакцією було щось їй відповісти, але потім я передумала
- В минулому році у мене був ювілей, 60 років. Прийшла мене привітати донька з зятем, принесли гарний подарунок – вишивану сорочку, яку я давно хотіла. А потім донька сказала, що нам поговорити треба. Я не відразу зрозуміла, про що буде йти мова, але донька пояснила, що хоче, щоб ми жили всі разом, тобто, щоб я переїжджала до них. Я погодилася, але дуже швидко про це пошкодувала
- Моя мама дуже любить моїх дітей, і гроші їм дає часто і солодощі купує. А от дітей мого брата, сина свого, недолюблює. На великі свята ми з сім’єю їздимо до батьків, я кажу мамі, що так не гарно, що треба їй і тим онукам допомагати. Та вона так не любить невістку, що навіть дивитися не хоче на дітей
- Про свою сестру я згадала, аж коли вийшла на пенсію. У мене ні чоловіка. ні дітей немає, правда є гроші і трохи майна. Лише зараз відчула, що залишилася сама на старості років, але я вважаю, що мене племінники мої повинні доглядати, діти моєї рідної сестри Ганни
- 3 роки тому я вийшла заміж. Ми з чоловіком живемо окремо. Тато з мачухою допомагають нам в усьому. Але я не можу забути той день, коли рідна мати прийшла до мене, а я була до неї холодна