Коли 4 роки тому я їхала в Італію, то думала одне, а в результаті вийшло зовсім інше. Що-що, а заміж я точно не збиралася!
Але хто ж відмовиться, якщо випаде така нагода? От і я вирішила скористатися шансом, який мені випав в житті, але мої діти, які залишилися в Україні, мене не підтримали.
Мені 58 років, 4 роки тому я поїхала в Італію на заробітки, щоб дітям своїм допомогти. У сина тоді з’явилися великі борги, і невістка грозилася, що піде від нього, якщо той не розбереться з боргами.
Та й у дочки моєї справи йшли не вельми, вони з зятем і дитиною тулилися всі в однокімнатній квартирі, і варіантів купити житло побільше у них не було.
Я овдовіла в 50 років, чоловіка раптово дуже не стало. І я залишилася сама, бо і син, і донька на той час вже були одружені.
До мене в село ніхто з них переїжджати не хотів, бо казали, що вони в місті жити хочуть.
Сусідка моя давно на заробітки поїхала, ще років 18 тому, так вона і квартиру, і будинок, і машину придбала! Саме сусідка і кликала мене постійно до себе в Рим, каже, мовляв, і грошей заробиш, і світу трохи побачиш.
А я справді нічого в своєму житті не бачила, бо жодного разу за кордоном не була. Я про сім’ю дбала, щоб і чоловік, і діти завжди були задоволені, тому завжди мала купу домашніх справ.
Коли чоловіка не стало, я дуже сумувала, бо ми з ним прожили чудове життя. На жаль, таке буває… Але на цьому моє життя не закінчилося.
Заміж ще раз виходити я точно не планувала, бо їхала за грошима.
Перший час і справді так було. Рік я працювала, щоб віддати синові борги. Наступних два роки я відправляла доньці по 900 євро щомісяця, а вони з зятем мали ці гроші собі на квартиру відкладати.
А рік тому я пішла на нову роботу, і там мене собі сподобав син синьйора, якого я доглядала. Антоніо давно вдівець, на 15 років старший за мене, і має одну хвору доньку, якій він теж найняв доглядальницю. Я ж мала доглядати його літнього батька, а жили вони поруч.
Антоніо з перших днів мені сказав, що я йому дуже сподобалася, але я на його слова не зважала, думала, що це несерйозно.
Але, щоб підтвердити серйозність своїх намірів, Антоніо зробив мені пропозицію. Він доволі багатий, і хоче, щоб я не працювала, а жила в нього, і заодно дивилася за його донькою Анною.
Ми з Антоніо вже багато де були, і в різних куточках Італії, і в Іспанії, і у Францію він мене возив. Взагалі, життя з ним мені дуже подобається. Але є одна проблема – мої рідні діти не зрозуміли мого вчинку і не підтримали мене.
Діти не пораділи за мене тому, що я перестала висилати їм гроші. А звідки я їх візьму, якщо я вже не працюю. Своєму батькові Антоніо найняв іншу жінку-доглядальницю, а я переїхала в його шикарний будинок. Доглядати його доньку мені не складно, а чоловіка свого я навіть люблю.
Мої діти кажуть, що я зовсім не думаю головою, що Антоніо просто собі взяв безкоштовну робітницю в дім. Та я сама так не вважаю, нам справді добре разом. І дітям я своїм пропонувала, щоб приїхали до нас, подивилися на все самі, але вони не хочуть.
Виявляється, гроші для моїх дітей важливіші, ніж щастя матері…
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Шановні читачі, запрошуємо переглянути наші історії на Youtube.
Будемо вдячні, якщо Ви підпишетеся на наш канал.
