З Олексієм нас познайомили наші батьки. Через кілька днів він сам мені написав, що хоче зустрітися. Ми почали зустрічатися, наші побачення були дуже звичайними, без квітів і подарунків. Не можу сказати, що була відразу закохана в нього. Потихеньку він мене чимось маленьким підкорював.
Олексій чекав, коли я здам іспити, щоб до нього переїхати, пропонував мені перевестися на навчання в його місто. Я, якщо чесно, довго сумнівалася. Склала іспити, поїхала на кілька тижнів до батьків, за цей час він перевіз з моєї знімної квартири всі мої речі до себе, повернулася від батьків вже відразу до нього.
Так вийшло, що після повернення зрозуміла, що чекаю дитину. Була рада несказанно, повідомила йому. Він теж був радий. Але його радість була якоюсь дуже спокійною, без особливих проявів почуттів. І, до речі, ніколи не говорив мені, що любить мене, я заспокоювала себе тим, що деякі чоловіки люблять не словами, а вчинками.
Ми почали жити разом. Але вже дуже скоро Олексій часто почав затримуватися. Кілька ночей не ночував вдома. Я хвилювалася, не розуміла причин такої його поведінки.
Через місяць він мені повідомляє, що зустрів жінку, і що любить її. У неї троє дітей від попереднього шлюбу. У нас з ним перша дитина буде. На момент його зізнання я була на шостому місяці. Кілька днів вона мені снилася. Він переїхав до неї, а мене залишив жити в його квартирі. Обіцяв приїжджати і допомагати.
Я хотіла йому щастя, але і сама хотіла бути щасливою. Потім вирішила з ним обговорити всі моменти стосовно мене і дитини, обіцяв визнати батьківство і дати дитині своє прізвище, робити спільні фото, що в пам’яті дитини ми обоє були найкращими, незважаючи ні на що.
Олексій захотів нас познайомити, наполягав, щоб я з нею зустрілася, щоб вона не ревнувала, коли він приходить до мене, і щоб я сказала їй, що у нас нічого немає. Я місяць зважувалася на це. І зважилася, набридло часто в думках з нею розмовляти і бачити її у снах. Зустрілися з нею в кафе, він мабуть трохи хвилювався, тому був неподалік.
Я сама захотіла поговорити з нею наодинці. Вона почала з виправдань, що спочатку не знала, що у нього є жінка, яка чекає дитину. Він їй повідомив, що я і він один одному не підходимо. І він, все одно, пішов би від мене, але допомагаючи з дитиною. Тому вона вирішила дати собі і йому шанс бути щасливими.
Я питала про все, що приходило мені в голову, звичайно попередньо я продумала теми, які хотіла обговорити. Було неприємно слухати, що залишив би мене все одно. Але я це знала, знала з самого початку, відчувала, що колись це станеться. Його батьки мене підтримують і не хочуть для нього іншу, але і переживають за нього.
З любові до нього і до них я не хочу з ним рвати всі стосунки. Хочеться просто бачити його. До мене ще не прийшло розуміння, що він не мій. Мені здається, що він просто у відрядженні і скоро повернеться.
Подруги мені кажуть, що довго він з цією жінкою не буде. Я чомусь думаю, що до мене він не повернеться, але чекаю все одно. Зараз мені важливо бачити його і щоб він брав участь у вихованні дитини. Та й, якщо чесно, я не бачу сенсу в його поверненні до мене, немає довіри.
І не знаю, як бути. Прошу у нього час, щоб прийняти все це і, можливо, самій закінчити наші відносини. Батьків його заспокоюю словами, головне, що всі живі і здорові. Можливо, він знайшов своє щастя, і їм варто її прийняти. Мені навіть хотілося б допомогти йому знайти підхід до її дітей.
Загалом, ситуація складна: я чекаю дитину, у Олексія є інша, живу я поки в його квартирі, хоча офіційною дружиною я так і не стала. Що мені робити, я не знаю. Не думала, що опинюся в такій ситуації. Треба щось вирішувати, але я чесно не знаю, що в цьому випадку буде найправильнішим.
Фото ілюстративне – klevo.
