fbpx
Життєві історії
Залишившись одна з дитиною, я вирішила взяти в кредит однокімнатну квартиру. Добре, що хоч батьки колишнього чоловіка мені допомагали. Мої ж родичі з допомогою не поспішали, зате у них було до мене прохання – прописати чоловіка моєї сестри у мене в квартирі. Я відмовилася і цим дуже зіпсувала собі стосунки з ріднею

– Я не проти допомогти сестрі, але не розумію, як про таке взагалі можна просити. Тут дехто свого рідного чоловіка роками в квартиру не прописує, а сестра хоче, щоб я прописала її чоловіка. І я вже погодилася навіть, пішла в наше домоуправління, дізнатися, які документи мені принести потрібно, – розповідає Вікторія колегам по роботі.

А ситуація така: Вікторії 32 роки, вона мати-одиначка, яка приїхала в столицю з провінції ще на навчання, та так і залишилася тут. Після університету відразу заміж зібралася, але чоловік не дуже поспішав узаконювати стосунки, навіть тоді, коли Віка повідомила йому про те, що їх скоро буде троє.

Володимир, обранець Віки, вважав, що можна жити і без штампу в паспорті, тому не поспішав вести її до РАЦСу.

– Спочатку ми добре жили, – визнає Вікторія, у нього квартира своя була. Дочка народилася він не пропонував записатися її батьком, а я не наполягала.

Дівчинці було два роки, коли обранець Вікторії вирішив, що на роль його дружини дівчина не підходить. Розлучалися мирно: до виходу Вікторії з декрету колишній цивільний чоловік зняв їй з дівчинкою квартиру, підкидав грошенят він сам, його батьки, які полюбили внучку.

– Все склалося благополучно, – каже Вікторія, – до виходу з декрету ми дожили, та й потім мої відбулися свекри допомагали мені з донькою, хоча у тата нашого і з’явилася вже інша сім’я.

Найбільша складність в столичного життя Вікторії того періоду була – житло. Знімати дорого і ненадійно, її і дівчинку свекри тимчасово прописали у себе, щоб маля могло піти в садок в столиці. Але тимчасово – це тимчасово.

– До своїх родичів я не зверталася, – каже Вікторія, – вони і так на мене були в образі через те, що народила без чоловіка, що не приїхала з повинною, коли відносини з батьком дівчинки закінчилися. Та й чим допоможуть? У мене сестра є, на чотири роки молодша за мене, та ще й батьки у нас різні.

Але Вікторія все ж вистояла: три роки тому взяла кредит, внесла початковий внесок і стала володаркою невеликої студії в 30 квадратів. Кредит на кілька років, зате постійна реєстрація і своє житло.

Дочці Вікторії вісім років, навчається у другому класі, в школі, яка буквально у дворі її нового будинку. Вікторія спокійна: сусідка допомагати взялася, у неї внук в тому ж класі, так що приводить дівчинку зі школи до самої квартири.

– Все добре, – каже жінка, – свекри колишні недавно грошей підкинули, я майже закрила кредит. Кредит правда треба сплачувати… Нічого, справлюся. Якби ще родичі на мене не насідали…

Родичі Вікторії, дізнавшись про те, що дівчина має власну квартиру, спочатку поволі, а потім все наполегливіше стали її просити прописати у себе чоловіка сестри.

– Він знайшов роботу в столиці, – пояснює Вікторія. – От сестра і приїхала разом з ним вмовляти мене про прописку.

– Він з столичною реєстрацією буде більше отримувати, – пояснювала сестра.

– Донечко, допоможи, – просила і мама по телефону, – рідні повинні один одного підтримувати.

– Ага, – посміхаються подруги Вікторії, – багато вони тебе підтримували, якби не батьки твого колишнього чоловіка, де б ти зараз була?

Але Вікторія здалася і пішла в домоуправління.

– Право Ваше, – пояснили їй там, – пропишемо. Але це дуже необачний крок. Чоловік сестри? Тут своїх дружин-чоловіків не поспішають реєструвати. Виписати його Ви випишете, нехай і через суд, але навіщо це Вам?

– Я приїхала додому і пояснила сестрі, мовляв, не хочу проблем. Сестра особливо перечити не стала. Поїхала. А ось мама потім висловилася. Не відразу, а через пів року.

– Проблеми тобі не потрібні? А що через тебе тепер у сестри майбутнього немає, це чиї проблеми? Сама без чоловіка і сестрі так влаштувала?

– Так що я влаштувала? – не зрозуміла Вікторія.

– А то! – каже мама. – Пішов від твоєї сестри чоловік. Знайшов жінку, що живе в столиці. З квартирою і реєстрацією.

– Ось тепер я вийшла винна, що у сестри немає чоловіка, що мамі і вітчиму доводиться її з дитиною повністю утримувати.

– Не переймайся ти так, – заспокоюють Вікторію подруги. – Добре, що тобі вчасно підказали тоді, проблем уникла. А рідні… Багато тобі від них було толку?

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page