fbpx

Залишити саму маму на Різдво я не можу, тому чоловік збирається на курорт, а я в село. Потрібно допомогти мамі приготувати стіл, адже їй самій це важко

Мені 43 роки, ми з чоловіком і дітьми хотіли в цьому році відправитися на Різдво на гірськолижний курорт. Але ми не можемо залишити маму одну на свята. Моїй мамі 72 роки, живе вона одна в селі і єдиною радістю для неї є наш приїзд.

Чоловік вже домовився і з друзями і сказав, що зі мною чи без, але він їде відпочивати, бо йому вже набридло щороку їхати до тещі. Він навіть своїх батьків так не тішить своєю присутністю.

Свекрам по 70 років, вони живуть собі разом душа в душу вже майже 50 років. Навіть якщо до них ніхто з дітей не приїде, то вони вже самотніми не будуть, бо мають один одного. Що не кажіть, а зустрічати старість не одному – це велике щастя.

А мої батьки давно розлучилися, мама не змогла пробачити зради. Тато часто їздив у відрядження по роботі і десь в іншому місті у нього з’явилася інша жінка. Мама про це дізналася від його друга, що їздив з татом, той якось випадково при застіллі проговорився.

Батько просив пробачення, клявся, що припинить стосунки з тією жінкою, обіцяв, що більше ніколи такого не повториться, але мама була невблаганною. Вони розлучилися – я залишилася без батька, а вона без чоловіка.

Мама потім з усіх сил намагалася мене забезпечити всім необхідним, за що я їй досі вдячна, а от з татом вона не дозволяла бачитися. Я вже відновила з ним стосунки, коли стала дорослою. Він одружився, у нього була сім’я, але 6 років тому його дружини не стало і тепер він живе сам.

Залишити саму маму на Різдво я не можу, тому чоловік збирається на курорт, а я в село. Потрібно допомогти мамі приготувати стіл, адже їй самій це важко. Чоловік не задоволений моїм рішенням, питає, скільки це ще буде продовжуватися, а я йому відповідаю, що завжди, поки мама буде на цьому світі я буду до неї їхати.

Чоловік каже, що мама сама винна, якби вона тоді пробачила чоловіка, то не була б зараз такою самотньою, разом веселіше. Он його батьки особливо на дітей не надіються, самі є підтримкою один для одного.

Я і сама не раз про це думала, зараз мамі 72 роки і дуже хочеться запитати її як би тепер вона вчинила, проживши життя і пройшовши випробування, може було все добре в її житті якби вона пробачила батька.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page