Закохався в молоду продавчиню і взяв їй машину в кредит
Працюючи на заводі, будущи двадцятип’ятирічним хлопцем, якось на відпочинку з друзями в парку, в кафе познайомився з красивою дівчиною, тридцяти двох років. За матеріалами
Вона була така гарна, що спочатку думав студентка, і приїжджає в моє невелике місто на вихідні.
Виявилася не студентка. Працювала вона на той час продавчинею, в невеликому сільському магазині в 11 км від міста. Але мені було все одно, поки не познайомилися більш ближче і вирішили разом жити. Зняли кімнату в гуртожиток, ціна не велика, та й ми багато не заробляли, а помитися, приготувати їжу і комфортно в усамітненні відпочити там було цілком нормально.
Подрузі було на роботу в сільський магазин вкрай незручно їздити, автобуси ходили неточно за розкладом, рідко, а часом їх і зовсім скасовували, на таксі було дорого.
Роботу ближче до дому, навіть в половину тієї зарплати в сільському магазинчику годі було й шукати.
У мене машини не було, на роботу їздив робочий автобус за 80км від будинку, зарплата дозволяла взяти кредит в 200 тисяч.
Гарненько подумавши і порадившись тільки з цивільною дружиною, вирішили взяти кредит на мене, відправити її вчитися на водійські права, по закінченню купити їй авто.
Вона наполягала на повноцінному потужному седані або джипі, так як говорила, що можна продати такі машини за ті ж гроші що і купимо. Я ж підходив з практичного боку, їй потрібна була машина щоб 11км по асфальту на роботу їздити, і нічого краще нової малолітражки я не придумав. Так як нова, на гарантії, витрата тільки на ТО і бензин, а при такій маленькій експлуатації навіть витратні матеріали не скоро будуть потрібні.
Але дівчина розбиралася в машинах тільки за зовнішнім виглядом, тому варто було довго переконувати що краще взяти нову. Так і вчинили.
Приблизно через рік ми розлучилися, не з моєї ініціативи, але ніби як з моєї вини, недостатньо приділяв уваги. Машина була оформлена на неї, кредит платив я, тому вона запропонувала сама оплачувати кредит за машину, сказавши, що все виплатить.
Через чотири дні надіслала смску «машину викpaли, тому нічого не винна». Наступні смс булu приблизно такі «Доступ до ключів був у тебе раніше, але скажи спасибі я нікому про це не сказала».
Природно не склало труднощів дізнатися, що авто було нею продане, незабаром куплено інше, кредит виплатив, і ще чотири роки прожив без особистої машини про яку мріяв з дитинства. Як казав один знайомий спочатку здійсни свою мрію, а потім розповідай і допомагай іншим як цього домогтися, напевно, треба було до нього прислухатися раніше.
