За заробітчанські гроші я купила собі квартиру, щоб жити окремо від дітей. Але коли я повернулася додому, то з’ясувалося, що мені нема де жити, бо в моїй квартирі живе внучка з чоловіком – син їх туди впустив без мого дозволу

Поки чоловік був живий, я ні про які заробітки навіть не думала, адже ми були доволі забезпеченими людьми

У нас був свій великий будинок, ростили ми сина і доньку.

Але мого чоловіка раптово не стало, тоді я була у віці 46 років.

Я подумала, що у мене є ще час щось заробити, тому я вирішила їхати за кордон на заробітки, в Італію.

Рідня і друзі мене не розуміли – навіщо мені це, адже я забезпечена практично до старості.

Та думала я не про себе, а про дітей, щоб їм якось допомогти. Адже і сину, і доньці треба було щось дати.

Якби чоловік був живий, він би точно добре подбав про дітей, а так я розуміла, що тепер це мій обов’язок.

Старша донька якраз надумала заміж виходити, я вирішила, що свій великий будинок їй з чоловіком і залишу.

Зять трапився непоганий, розумний і роботящий, так що залишала свій дім я в надійних руках.

А потім я присилала їм гроші, щоб вони зробили в будинку сучасний ремонт, вийшло дуже непогано.

Про сина я теж подумала, віддала йому земельну ділянку, яка колись належала нам з чоловіком, і дала гроші на будівництво там будинку.

Син дуже старався, і дім у нього вийшов на славу.

Коли через багато років я побачила, що діти більш-менш забезпечені, я нарешті подумала, що варто і собі якесь житло купити.

Адже після повернення додому йти до дочки чи сина – не варіант, вони вже обжилися, діти у них дорослі, то ж я вирішила, що мені краще буде окремо.

Гроші я висилала сину, а він мені їх складав, і через 4 роки купив мені двокімнатну квартиру.

Ще 2 роки пішло на ремонт, і квартира була готова.

Та коли я вирішила повертатися додому, виявилося, що жити мені ніде, бо у сина донька вийшла заміж і він впустив її жити в мою квартиру, сподіваючись на те, що я поки не планую повертатися.

А коли я сина прямо запитала, як він міг таке зробити без мого дозволу, він відповів, що нічого поганого в цьому не бачить, адже в квартирі житиме не чужа людина, а моя внучка.

Аргумент на мене не подіяв, і сказала, що у мене було завдання забезпечити своїх дітей, і я це зробила, а тепер він має подумати, як забезпечити своїх дітей житлом.

Як варіант, невістка може приїхати до мене в Італію, я допоможу їй знайти роботу.

Або інший варіант – нехай син продає свій будинок і купує дві квартири, собі і доньці.

Син образився, будинок він продавати не хоче, каже, що занадто багато сил і грошей вклав у нього.

Може і так, але дозволю собі зауважити – моїх грошей.

Так що нехай тепер думають, а цю квартиру я купила для себе і крапка.

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page