fbpx
Життєві історії
За весь час свекруха не принесла нашим дітям нічого. Зате всю свою пенсію вона витрачає на внуків від доньки, собі залишає лише на їжу і оплату комуналки

Мій чоловік не єдиний син у своїх батьків, є ще молодша сестра Марина. Різниця у віці у них невелика, всього один рік. Марія Василівна, моя свекруха, хороша людина, але з незрозумілих мені причин розділила чомусь своїх онуків. Виходить так, що дітей від доньки вона любить більше, ніж наших, хоча сама вона це заперечує.

Різниця у дітей в пів року, наші молодші. Коли дочка народила, свекруха була найщасливішою бабусею на світі. Вона постійно проводила час у дочки, допомагаючи їй з дітками. Її свати теж приділяли онукам постійну увагу. Загалом, допомога надходила з обох сторін. Я так раділа такому ставленню до дітей, що перестала хвилюватися за себе. Адже видно ж було, як будуть і нам допомагати з ними, а так як ми вже знали, що буде двійня, то готувалися до подвійних навантажень.

Я народила двійню. У перший місяць чоловік спеціально взяв відпустку, щоб допомогти мені. Але ось його мама стала себе дивно поводити, очікуваної допомоги від своєї свекрухи я так і не побачила. Для неї ніби й не було народження онучок. Ні, вона, звичайно, приходить до нас гості, спілкується з ними, але немає від неї того тепла, яке повинно виходити від бабусі. Від люблячої бабусі. Зате я постійно чую від неї, які розумні хлопці її дочки. Як вона любить з ними гратися.

І всі ті 15-20 хвилин, які вона проводить у нас, я тільки й слухаю її захоплені історії з приводу тих онуків. Дівчаткам ось уже майже пів року, а я ще ні разу не чула від свекрухи, що вона їх теж любить. Як вони виросли. Як вони стають розумнішими з кожним днем. Не знаю чому, але мене це дуже зачіпає.

Про подарунки мова взагалі не йде. За весь час свекруха не принесла нашим дітям нічого. Зате всю свою пенсію вона витрачає на внуків від доньки, собі залишає лише на їжу і оплату комуналки. Я не хочу подарунків від неї, я хочу її уваги до своїх доньок, її рідних онуків.

Знаєте, коли вона нахвалює своїх сватів з боку дочки за їхнє ставлення і розуміння до онуків, у мене виникає нестримне бажання вказати їй на її ставлення до своїх онуків. Просто у мене таке відчуття, що це буде марна трата часу і зіпсовані стосунки між нами.

З чоловіком я на цю тему не розмовляла. Не хочу його засмучувати. Адже вона, все-таки, його мама. Мама, яку він дуже любить і поважає. Яка, в свою чергу, не приймає його дітей, як своїх рідних онучок. Бабуся, яка приділяє їм не більше двадцяти хвилин, тому як її чекають дорогі і улюблені внуки, народжені дочкою. Ну як можна в такому випадку спокійно реагувати? Я не хочу псувати з нею стосунки. Але як пояснити їй, що то теж її внучки і їх потрібно любити.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page