Стосунки з моєю свекрухою у мене не складалися з самого початку. Одружені ми з чоловіком вже 14 років, виховуємо двох дітей, все у нас наче налагодилося зараз, але його мама ніяк не може заспокоїтись.
Відразу після весілля ми думали, що будем жити у свекрухи, але мені вистачило кількох місяців, щоб я все зрозуміла і втекла звідти. Ми пішли в знімну квартиру, там народився наш старший син. А вже потім я почала наполягати на тому, що нам треба своє житло, тому відправила чоловіка на заробітки.
Цей факт дуже розлютив свекруху, вона сказала, що якщо мені грошей мало, то щоб я сама збиралася і їхала на заробітки, а не відправляла її синочка на чужину гарувати.
Але я настояла на своєму, чоловік почав їздити за кордон і через 6 років ми купили собі квартиру. Зараз у нас двоє дітей: старший син Андрій і молодша донечка Анна.
Днями у доньки був день народження, такий собі маленький ювілей, 10 років. Дитина хотіла свята, тому я запросила найближчих родичів і друзів, щоб відсвяткувати трохи.
Свекруха прийшла не одна, а з внучкою від свого молодшого сина. Дівчинка є ровесницею моєї Ані, вони як сестрички завжди були дружні між собою і часто спілкувалися по телефону.
Брат мого чоловіка з своєю дружиною розлучився, тому свекруха по-особливому ставиться до внучки. Свою другу невістку вона не любить ще більше, ніж мене, картає її, що та погана мати.
Я в їхні справи не втручаюся, а до дівчинки добре ставлюся, адже це сестричка моїх дітей. У мене з рідних немає нікого, то ж вони в майбутньому будуть один одному найріднішими, бо інших двоюрідних просто немає.
Я накрила стіл, ми сиділи, спілкувалися, все було добре. А потім свекруха різко встала з-за столу, почала одягати внучку і сказала, що вони вже йдуть. Я здивувалася, адже навіть торт ще не подавала. Питаю свекруху, що сталося, а вона каже, що діти якусь ляльку не поділили, і що моя дочка могла б бути щедрішою до своєї двоюрідної сестри.
Вона пішла, всі помітили, що свекруха сиділа за столом без настрою ще до того, як це сталося з лялькою. Та й зрештою, нащо втручатися до дітей, вони самі між собою розберуться.
Справжню причину я дізналася лишена наступний день. Я ще раз подзвонила свекрусі, а вона давай скаржитися, навіщо я роблю різницю між дітьми: я своїй дочці і день народження з кульками і тортом організувала, і ляльку дорогу за півтора тисячі гривень купила, а її другій внучці мама ніколи не влаштує такого свята.
Те, що вона говорила, взагалі виходило за межі логіки. Що ж тепер, мені не влаштовувати свята своїй дитині, щоб її внучка не бачила це і не сумувала, що в неї такого немає? Зрештою, у дитини є мама, нехай погана за мірками свекрухи, але ще є і тато. От нехай свекруха поговорить з своїм сином, якщо хоче кращого майбутнього для внучки, а я тут до чого. Ну хіба я не права?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- Я стала помічати, що моїй невістці хтось часто телефонує. Вона виходить з кімнати і йде розмовляти, щоб ніхто не чув. Потім одягається, виходить з дому, а повертається дуже щасливою і з гарним настроєм. Одного разу я таки наважилася і прямо запитала Олену в чому причина таких походеньок
- Два місяці тому я на пенсію вийшла. Так зраділа тому, думала відпочину. Та чоловіка мого наче хтось підмінив. Важко мені з ним, хоч бери й розлучайся на старості років
- Нещодавно нам з Італії прийшла звістка, що мама чоловіка там в лікарню потрапила, і треба, щоб хтось туди поїхав до неї. Зовиця ще рік тому виїхала з дітьми в Канаду, тому вона зразу сказала, що зараз поїхати в Італію їй не вийде. Мій чоловік теж не зможе виїхати, а інших родичів у свекрухи просто немає. Я зразу зрозуміла, що ця особлива місія – догляд за свекрухою, випаде на мене, бо просто більше нікому
- Сусідка мені розповіла, що Степан хлопець хороший, і батько у нього людина справедлива, але от мама нам життя не дасть, такий от у неї характер, її всі люди в селі стороною обходять. Але Степан обіцяв, що з часом ми побудуємо свою хату і переїдемо, тому з батьками ми будемо жити недовго. Я вийшла заміж, але пошкодувала про це
- Донька моя довго не могла няню для дитини знайти, а дуже спішила вийти на роботу після декрету, бо у неї висока зарплата. Пошуки няні затягнулися і зять запропонував мені тимчасово посидіти з їх дитиною, поки вони когось знайдуть. Я, звісно, погодилася, але тоді ще не знала, як обернеться це все