Коли мама мого чоловіка вирішила їхати на заробітки в Італію, ми з Орестом якраз одружилися. Я у своїх батьків єдина донька, і тому вони сподівалися, що я буду жити біля них.
Але у свекрухи була лежача мама, і вона попросила нас йти жити в її будинок, щоб доглядати бабусю Ореста. А вона за це обіцяла нам переписати і свій будинок, і присилати зароблені гроші.
Треба сказати, що у мого чоловіка є рідна сестра, якій мама теж таке пропонувала, але Ліля захотіла жити в місті, тому відразу попередила, що в село не повернеться.
Мої батьки були проти, але я послухалася чоловіка і переїхала до нього. А свекруха поїхала на заробітки. Як і обіцяла, вона присилала всі зароблені гроші нам, а ми трохи витрачали, але основну частину відкладали.
І ось за шість років назбиралася чимала сума. Свекруха ніколи не говорила, на що збирається витратити ці гроші, але ми і не питали. Приїхала мама мого чоловіка на початку вересня, відразу пішла з нами до нотаріуса і переписала свій будинок на мого чоловіка.
А потім відразу почала шукати квартиру в обласному центрі. Купила велику двокімнатну в новобудові, з сучасним ремонтом. І яке ж було моє здивування, коли я дізналася, що нерухомість вона оформила на сестру мого чоловіка, Лілю.
Свекруха пояснила свій вчинок тим, що у неї діти однакові, і що вона не могла доньку без спадщини залишити. Але тоді що ж виходить – коли вона повернеться, вона буде жити з нами, а Ліля, яка ніколи не допомагала сім’ї, буде собі жити сама. Як на мене, це не дуже справедливо.
Тому я чоловікові сказала, що хочу повернутися до своїх батьків, а він нехай сам вирішує, що робити далі. Вважаю, що я права, хоча свекруха мені каже, що я зробила проблему на рівному місці.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.