Вдома я вже кілька місяців, повернулася з заробітків ще влітку минулого року. Здоров’я стало підводити, тому чоловік наполіг на тому, щоб я вже нікуди не їхала.
Мені 65 років, в принципі, ще можна було хоча б до 70-ти працювати, я і старших заробітчанок зустрічала. Але вирішила, що чоловік правий – всіх грошей не заробиш, треба і про себе подумати.
За кордоном я була 17 років, і за цей час непогано заробила. Я всі гроші складала і в справу пускала.
Двом своїм дітям я купила по однокімнатній квартирі, а собі з чоловіком ми перебудували будинок.
Тепер нарешті зробили все до ладу, вийшло навіть краще, ніж я сподівалася, бо мій чоловік все вміє робити своїми руками, що дозволило нам зекономити гроші на майстрах.
З собою я привезла 20 тисяч євро, і поки ще не вирішила, що з ними робити, нехай собі лежать про всяк випадок.
Від дітей я не приховувала, що маю гроші, я їм про це відразу сказала, вони наче пораділи за нас з чоловіком.
Але зараз через ці гроші ми всі між собою пересварилися.
Спочатку до мене прийшла дочка, позичила 200 євро. Це було ще на початку осені.
Відразу на наступний день прибігла невістка, стала говорити, що я дочці гроші дала, тому треба і їм для справедливості таку ж суму дати.
Я дала, але попередила, що це останній раз, щоб вони більше до мене не ходили.
На якийсь час діти притихли, але потім тема грошей знову сплила.
Справа в тому, що і дочка, і син досі живуть в однокімнатних квартирах, які я їм купила. У дочки двоє дітей, у сина одна дитина, то ж зрозуміло, що всі потребують розширення.
Купуючи їм однокімнатні квартири, я знала, що це замало, але сподівалася, що я їх підтримаю на початку, а далі діти самі почнуть рухатися, заробляти, розширюватися.
Але нічого подібного не відбулося. Вони досі тіснилися в своїх квартирах, і все було нормально, а тепер, коли я привезла з собою гроші, і дочка, і син вважають, що цю суму я маю віддати їм, щоб вони могли купити собі більше житло.
Першою стала просити у мене ці гроші донька, вона все порахувала – якщо вона продасть свою однокімнатну, і я додам їй 20 тисяч євро, то цього вистачить на двокімнатну квартиру з ремонтом.
Я дочці відмовила, бо якщо невістка з сином про це дізнається, то вони нам цього не пробачать.
Зрештою, чому я знову маю віддавати ці гроші дітям?
Мені вони також пригодяться, адже я на роботу вже не збираюся йти, а на одну пенсію зараз важко прожити.
Та дочка ніяк не заспокоїться, вона все ще сподівається, що я передумаю, бо інших варіантів розширити житлоплощу вона не бачить.
А що мені робити? Немає спокою через ці гроші!
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.