Оксана в свої 57 вже звикла до того, що з усім поралася сама. Аж тут, через роки, знову з’явився у її житті колишній чоловік.
Після усього, що сталося, він вважав, що має право ось просто так прийти і сказати, що знову буде жити з нею.
На її подвір’ї височів гарний будинок, також жінка мала невелику господарку.
Оксана вчителювала в місцевій школі: до обіду була на роботі, а потім до пізнього вечора поралася по господарству.
Жила сама, бо її єдиний син вже років 15 жив за кордоном. Та про маму він не забував, телефонував їй майже щовечора.
Син для Оксани був надією і опорою. Кілька років тому Андрій одружився, потім у нього народилася донечка.
Тоді Оксана до них на все літо поїхала, і з внуком поняньчилася, і з невісткою познайомилася, і з сином побула.
Раділо серце матері, що такого доброго сина виростила.
Коли Оксана їхала додому, син їй сказав, що дає їй гроші на будівництво будинку.
Хата, в якій жила Оксана, давно потребувала ремонту, але сама жінка подужати його не змогла б.
Андрій про це знав, тому і зробив для матері такий щедрий подарунок. Оксана спочатку відмовлялася, але син таки настояв на своєму.
Будувала вона будинок майже два роки. Найняла бригаду робітників, та й Андрій кілька разів прилітав додому.
Тепер у Оксани чи не найкраща хата в селі. От тільки хвилювалася вона постійно, що не зможе сину за це віддячити. А він у відповідь лише посміхався, казав, що це він ще перед нею в боргу.
Андрія Оксана ростила одна. Її чоловік пішов від неї, коли дитині було всього три роки. Павло разом з іншими чоловіками з села їздив на заробітки.
Одного разу приїхали додому всі, крім Павла. Він через сусіда дружині листа передав.
В ньому повідомив, що планує розлучатися, бо зустрів іншу жінку. Обіцяв, що гроші на сина буде передавати через односельчан, але далі обіцянок це не дійшло.
Так і жили – весь навчальний рік Оксана працювала в школі, а влітку підробляла в сусідньому селі на полі.
Додатковий заробіток постійно відкладала, повторюючи, що це синові на освіту.
Андрій після школи в столичний університет поступив, вчився на державній формі навчання, Оксана з відкладених грошей оплачувала його життя в столиці.
А після закінчення університету Андрій поїхав в Німеччину на навчання, і там і залишився. Тепер вже він має можливість мамі допомогти.
Одного суботнього ранку Оксана поралася на грядках біля хати, як побачила, що на її подвір’я зайшов незнайомий чоловік.
Але дуже швидко в незнайомцю вона впізнала Павла. Колишній чоловік несміливо привітався і запитав, чи можна зайти.
Виявилося, що сімейне життя на чужині у нього не склалося, дружина все майно забрала собі, залишивши його без нічого.
І тут Павло згадав про сина.
Почав говорити Оксані, що він теж має право жити в будинку, який збудував їх спільний син.
Оксана впустила його пожити в літню кухню, вирішила, що порадиться з сином, що робити далі.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- В неділю ми були у свекрів, непогано посиділи. Мені навіть на мить здалося, що свекруха і справді змінилася. Ми подякували, і пішли додому. Але вже біля машини я зрозуміла, що забула у них телефон, тому чоловік залишився, а я повернулася. Мені довелося почути розмову свекрухи з свекром, і я знову почула про себе багато неприємних речей. Першою моєю реакцією було щось їй відповісти, але потім я передумала
- В минулому році у мене був ювілей, 60 років. Прийшла мене привітати донька з зятем, принесли гарний подарунок – вишивану сорочку, яку я давно хотіла. А потім донька сказала, що нам поговорити треба. Я не відразу зрозуміла, про що буде йти мова, але донька пояснила, що хоче, щоб ми жили всі разом, тобто, щоб я переїжджала до них. Я погодилася, але дуже швидко про це пошкодувала
- Моя мама дуже любить моїх дітей, і гроші їм дає часто і солодощі купує. А от дітей мого брата, сина свого, недолюблює. На великі свята ми з сім’єю їздимо до батьків, я кажу мамі, що так не гарно, що треба їй і тим онукам допомагати. Та вона так не любить невістку, що навіть дивитися не хоче на дітей
- Про свою сестру я згадала, аж коли вийшла на пенсію. У мене ні чоловіка. ні дітей немає, правда є гроші і трохи майна. Лише зараз відчула, що залишилася сама на старості років, але я вважаю, що мене племінники мої повинні доглядати, діти моєї рідної сестри Ганни
- 3 роки тому я вийшла заміж. Ми з чоловіком живемо окремо. Тато з мачухою допомагають нам в усьому. Але я не можу забути той день, коли рідна мати прийшла до мене, а я була до неї холодна