Оксана в свої 57 вже звикла до того, що з усім поралася сама. Аж тут, через роки, знову з’явився у її житті колишній чоловік.
Після усього, що сталося, він вважав, що має право ось просто так прийти і сказати, що знову буде жити з нею.
На її подвір’ї височів гарний будинок, також жінка мала невелику господарку.
Оксана вчителювала в місцевій школі: до обіду була на роботі, а потім до пізнього вечора поралася по господарству.
Жила сама, бо її єдиний син вже років 15 жив за кордоном. Та про маму він не забував, телефонував їй майже щовечора.
Син для Оксани був надією і опорою. Кілька років тому Андрій одружився, потім у нього народилася донечка.
Тоді Оксана до них на все літо поїхала, і з внуком поняньчилася, і з невісткою познайомилася, і з сином побула.
Раділо серце матері, що такого доброго сина виростила.
Коли Оксана їхала додому, син їй сказав, що дає їй гроші на будівництво будинку.
Хата, в якій жила Оксана, давно потребувала ремонту, але сама жінка подужати його не змогла б.
Андрій про це знав, тому і зробив для матері такий щедрий подарунок. Оксана спочатку відмовлялася, але син таки настояв на своєму.
Будувала вона будинок майже два роки. Найняла бригаду робітників, та й Андрій кілька разів прилітав додому.
Тепер у Оксани чи не найкраща хата в селі. От тільки хвилювалася вона постійно, що не зможе сину за це віддячити. А він у відповідь лише посміхався, казав, що це він ще перед нею в боргу.
Андрія Оксана ростила одна. Її чоловік пішов від неї, коли дитині було всього три роки. Павло разом з іншими чоловіками з села їздив на заробітки.
Одного разу приїхали додому всі, крім Павла. Він через сусіда дружині листа передав.
В ньому повідомив, що планує розлучатися, бо зустрів іншу жінку. Обіцяв, що гроші на сина буде передавати через односельчан, але далі обіцянок це не дійшло.
Так і жили – весь навчальний рік Оксана працювала в школі, а влітку підробляла в сусідньому селі на полі.
Додатковий заробіток постійно відкладала, повторюючи, що це синові на освіту.
Андрій після школи в столичний університет поступив, вчився на державній формі навчання, Оксана з відкладених грошей оплачувала його життя в столиці.
А після закінчення університету Андрій поїхав в Німеччину на навчання, і там і залишився. Тепер вже він має можливість мамі допомогти.
Одного суботнього ранку Оксана поралася на грядках біля хати, як побачила, що на її подвір’я зайшов незнайомий чоловік.
Але дуже швидко в незнайомцю вона впізнала Павла. Колишній чоловік несміливо привітався і запитав, чи можна зайти.
Виявилося, що сімейне життя на чужині у нього не склалося, дружина все майно забрала собі, залишивши його без нічого.
І тут Павло згадав про сина.
Почав говорити Оксані, що він теж має право жити в будинку, який збудував їх спільний син.
Оксана впустила його пожити в літню кухню, вирішила, що порадиться з сином, що робити далі.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- Я стала помічати, що моїй невістці хтось часто телефонує. Вона виходить з кімнати і йде розмовляти, щоб ніхто не чув. Потім одягається, виходить з дому, а повертається дуже щасливою і з гарним настроєм. Одного разу я таки наважилася і прямо запитала Олену в чому причина таких походеньок
- Два місяці тому я на пенсію вийшла. Так зраділа тому, думала відпочину. Та чоловіка мого наче хтось підмінив. Важко мені з ним, хоч бери й розлучайся на старості років
- Нещодавно нам з Італії прийшла звістка, що мама чоловіка там в лікарню потрапила, і треба, щоб хтось туди поїхав до неї. Зовиця ще рік тому виїхала з дітьми в Канаду, тому вона зразу сказала, що зараз поїхати в Італію їй не вийде. Мій чоловік теж не зможе виїхати, а інших родичів у свекрухи просто немає. Я зразу зрозуміла, що ця особлива місія – догляд за свекрухою, випаде на мене, бо просто більше нікому
- Сусідка мені розповіла, що Степан хлопець хороший, і батько у нього людина справедлива, але от мама нам життя не дасть, такий от у неї характер, її всі люди в селі стороною обходять. Але Степан обіцяв, що з часом ми побудуємо свою хату і переїдемо, тому з батьками ми будемо жити недовго. Я вийшла заміж, але пошкодувала про це
- Донька моя довго не могла няню для дитини знайти, а дуже спішила вийти на роботу після декрету, бо у неї висока зарплата. Пошуки няні затягнулися і зять запропонував мені тимчасово посидіти з їх дитиною, поки вони когось знайдуть. Я, звісно, погодилася, але тоді ще не знала, як обернеться це все