Після 15-ти років шлюбу я вирішила розлучатися, але не все так просто, як здається на перший погляд.
Я зараз за кордоном, а чоловік залишився в Україні. Цей рік став особисто для мене переломним, тому що мені дуже хочеться змінити своє життя.
Зараз я бачу можливість, але не знаю, як правильно це зробити. Адже чоловік, по суті, не винен, це я так вирішила, і спробую пояснити чому.
Я вийшла заміж у 20 років, чоловік був на 5 років старшим за мене. Зрозуміло, що в такому віці свого житла у нас не було, і довелося йти до когось з батьків.
У мене вдома ще була молодша сестра, то ж ми пішли до батьків чоловіка, адже він у них – єдиний син.
Не можу сказати, що всі ці роки мені дуже погано жилося з свекрухою, ні. Між нами не було якихось сварок чи відкритих протистоянь, але я так і не змогла там у них прижитися.
Я спала наче не в своєму ліжку. В будь-який час до нас в кімнату міг зайти свекор чи свекруха.
Кухня у нас була теж одна, і я готувала кожну страву з думкою, що її буде оцінювати свекруха.
Коли я пила каву, я не могла просто так навіть на кілька хвилин залишити чашку, відразу бігла мити і ставити на місце, бо свекор дуже любив чистоту.
Так я і жила всі ці роки, наче під круглодобовим відеонаглядом. І поки я перебувала в тому середовищі, я вже так звикла, що не бачила нічого особливого.
Але в березні минулого року я з дочкою виїхала в Польщу. Там ми були три місяці, і потім переїхали в Чехію.
Я довго не могла себе знайти, не розуміла, що мені робити далі.
Але згодом знайшла інших українців, вони допомогли мені з роботою. Зараз я працюю, заробляю, і найголовніше – я нарешті відчула себе вільною, наче випурхнула із клітки.
Також я згадала і про те, що я – молода жінка. Тут я можу дозволити собі купити і обновки, і косметику, і ніхто мене за це не картає.
Не подумайте, нікого у мене тут немає, своєму чоловікові я не зраджувала. Але і з ним жити більше не хочу.
Планую залишитися тут, заробити собі на житло, а вже потім повернутися в Україну і жити для себе.
Але ось як правильно ці думки подати своєму чоловікові і його батькам?
Можу лише уявити, що почнеться, коли вони дізнаються про мої наміри.
Я вже кілька разів телефонувала чоловікові, щоб оголосити про розлучення, але поки-що так і не змогла це сказати.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- Мама щодня мені стала скаржитися, що втомилася, ще недобре їй і, хоча їй до пенсії рік, я сказала звільняйся, ми тобі з чоловіком даватимемо гроші. Мама звільнилася, їй стало легше, а я стала з чоловіком економити на собі, щоб було з чого їй допомагати. А якось, зовсім випадково, дізналася, що вона невістці гроші дає
- Брат з невісткою надумали продати мамин будинок, мені віддати мою частку, а маму в такому випадку вони заберуть до себе. Але я проти цього. Цей будинок – мамин, і він їй потрібен, це її куточок на цій землі, де все зроблено з любов’ю, тому я не дозволю його зараз продавати
- Коли Наталка їхала в Італію на заробітки, свою доньку залишила на матір в селі. Роки минали, вона трохи грошей їм висилала, але 100 чи 200 євро в місяць, бо в селі багато не треба жінці старій та дитині малій. А потім Наталка дізналася від людей, що донька її заміж виходить і поспішила в Україну. Подарунок приготувала і думала, що рідні дуже зрадіють розкоші такій
- Тато нещодавно мені з села подзвонив, мовляв, мама занедужала, приїжджай, доглядати будеш, важко вже їй. Я спочатку стала речі збирати, а потім зупинилася – не поїду до неї, хай там що хочуть люди говорять, а в мене життя своє
- Ювілей у мене був наприкінці березня. Я приїхала додому і зібрала всіх дітей і внуків за святковим столом. Спочатку все було більш-менш, але потім вони знову зчепилися за гроші. Кожен вважав, що йому дісталося найменше. Настрій вони мені добряче зіпсували. Тепер я думаю, що робити далі