fbpx
Життєві історії
За кілька днів до реєстрації шлюбу Галина поїхала в гості до дочки, яка жила у свекрухи, спеціально раніше, щоб познайомитися зі свахою. Приїхала Галя не з порожніми руками. Привезла п’ять великих сумок з соліннями, варенням, іншими дарами. Але те, як її зустріла сваха, дуже засмутило жінку. Галина ледве дочекалася весілля, а наступного дня поїхала ще вранці додому і сказала, що більше ноги її там не буде

– Розумієш, там дві кімнати в тій квартирі: одна – вітальня, велика, світла, простора, метрів двадцять! – розповідає подрузі 55-річна Галина Сергіївна. – У ній сваха моя живе, Марина Петрівна, одна, як цариця. А друга кімната – темна, маленька така, заставлена ​​до стелі всяким мотлохом. Два комода, шафа з антресолями, стільці якісь, коробки. Не кімната, а справжня комора якась, правда, вікно є, але воно невеличке.

– Зрозуміло. У цій комірчині, напевне, твоя Катерина з чоловіком живуть, так?

– Так і є! Удвох. Але це ще не все! Мене сваха до молодих підселила, в цю комору, уявляєш? Так і жили всі ці дні до весілля: ми з Катериною на маленькому диванчику спали, а Олег – на підлозі, на надувному матраці. Марина Петрівна себе обмежувати зовсім ні в чому не стала, вона у великій кімнаті одна так і жила весь цей час. Синові своєму відразу сказала – ваша гостя, у себе її і кладіть, хай з вами живе! Ледве я дочекалася дня весілля, на наступний день і поїхала додому. Думаю, тепер, поки у доньки з зятем своєї квартири не буде, я туди – ні ногою. Жодного разу більше не поїду в квартиру свахи.

Галина Сергіївна живе в невеликому містечку в 60 кілометрах від столиці. Її єдина 27-річна дочка Катерина живе і працює в столиці. Раніше дівчина орендувала кімнату в квартирі зі своєю подружкою, а пару років тому зустріла Олега.

Роман їх розвивався стрімко, через деякий час молоді люди вже жили разом. Рік тому заговорили про весілля, точніше, просто про реєстрацію відносин: влаштовувати якийсь бенкет молоді не планували, оскільки зараз на всьому економлять, адже збирають гроші на своє власне житло. У зв’язку з цим навіть попросилися на якийсь час пожити до матері Олега – щоб побільше грошей відкласти. Марина Петрівна хоч і без особливого захоплення, але пустила їх в ту саму свою невеличку «комору» – маленьку кімнату в своїй квартирі.

Живуть тепер, економлять, хочуть швидше взяти кредит і з’їхати, так що весілля було найскромніше: просто зареєструвалися і посиділи в маленькому кафе зі своїми мамами і лише парою друзів.

Олег, новоспечений зять, мешкає в столиці, але хлопець він простий і дуже привітний, своїй тещі він подобається. Минулого літа Катерина привозила його, тоді ще в якості нареченого, до матері на малу батьківщину – знайомитися. Час провели всі разом дуже добре, Олег з інтересом розпитував про життя мами своєї нареченої. З’їздив до тещі на город, заліз в льох, сходив по гриби.

– У нас взагалі мешканців столиці не дуже люблять, кажуть – зарозумілі вони, несуть себе високо! – розповідає Галина Сергіївна. – Я завжди раніше ставала на захист мешканців столиці, коли чула ці розмови. Кажу, наш Олег зовсім не така людина. Але тепер, після знайомства з його матір’ю, навіть і не знаю, можливо, дійсно це правда і щось в цьому є. Я, дійсно, дуже здивувалася тому, як себе повела ця жінка. Та якби до мене гості приїхали, я б їм всі найкращі умови створила, все б приготувала, аби вони були задоволені і комфортно себе почували в мене вдома! Сама б на підлогу лягла спати, а гостей б влаштувала з усіма зручностями. Тим більше – своїх, родичів. Та ще й з такої радісної нагоди.

За кілька днів до реєстрації шлюбу Галина поїхала в гості до дочки – спеціально раніше, щоб познайомитися зі свахою. Само собою, приїхала не з порожніми руками. Привезла п’ять великих сумок з соліннями, варенням, іншими дарами природи.

– Мама, може, тобі готель зняти? – раптом обережно запитала її дочка по телефону за пару днів до виїзду. – У нас тісно зовсім тут, навіть нам самим місця не вистачає. Незручно тобі буде, напевно, у нас.

– Ось ще! Навіть не вигадуйте, для чого вам стільки грошей витрачати та й я не багата, краще вам ці гроші на весільний подарунок віддам, помістимося, не хвилюйся ти так, – махнула рукою Галина. – Які такі готелі. Ви багаті стали, чи що? Тиждень в готелі у вас там стоїть цілий статок! Про це і розмов бути не може ніяких.

Про те, що молоді живуть зараз в двокімнатній квартирі у свекрухи, Галина добре знала, але проблем особливо в цьому не бачила. Ну що вони вчотирьох в двокімнатній квартирі не розташуються, чи що? Молоді в одній кімнаті, вони зі свахою – у другій, дві жінки. Тим більше, це ненадовго.

Але виявилося все не так. Марина Петрівна потіснитися в своїй кімнаті не захотіла.

– А я вважаю, я права! – міркує мама Олега. – Чесно кажучи, мало не впала, коли син до мене з цією розмовою прийшов – мовляв, мама Катерини приїде на весілля, вона ж зможе зупинитися у нас? Я кажу, почекай, а з якого дива? Готелі в місті скасували вже? Він каже – мамо, ну не хоче вона в готель. Для неї це величезні гроші просто. У самої таких грошей немає, а жити на наші вона не хоче, каже, щоб ми на квартиру гроші відкладали, а не її проживання в готелі оплачували. Ну не в хостел ж її селити, все таки не чужа ж вона нам людина тепер буде.

Марина Петрівна спочатку й чути не хотіла про те, що сваха оселиться в її квартирі, ще й не на один день.

– Ну не можу ж я свою рідну маму в готель заселити! – плакала за стіною Катерина. – Вона такого не зрозуміє! Вона б так ніколи не вчинила б з нами чи мамою твоєю, розумієш? Це все одно, що сказати їй «не приїжджай до нас взагалі!»

В результаті свекруха погодилася на гостю – але як виняток, тільки через весілля.

– Ну і, зрозуміло, сказала їм, що ваші гості – у вашій кімнаті нехай живуть! – розповідає Марина Петрівна. – Як хочете, кажу, так і розміщуйтесь там. Почутому моя сваха, звичайно, дуже здивувалася. Але це, мабуть, і непогано. Дивишся, в інший раз не приїде. Я й так дітям місце у квартирі своїй виділила, що ж я маю, ще в кімнату свою чужу людину пускати.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – healthline.

facebook