Подвір’я Василя нагадувало казку, не вистачало лише озерця з лебедями. Господарем він був ще тим. Великий будинок, сауна і навіть альтанка і гойдалка є. Колись його Оксана мріяла про таке затишне гніздечко.
Одружилися вони з Оксаною дуже молодими. Син народився. Все було добре, от тільки з грошима було завжди сутужно. А Оксана прагнула кращого життя, от часу від часу чоловікові і казала, щоб той на заробітки їхав, бо інакшого шляху вирватися з бідності просто немає.
Але їхати за кордон Василь не поспішав. Він вважав, що вони живуть добре – є невеликий будинок, який йому дістався у спадок, є робота, а що ще треба.
Напевно, найбільше тримала Василя робота, він працював у місцевій районній лікарні лікарем. Отримував невелику зарплату, зате був у пошані в людей, всі його знали, якщо що, зверталися до нього.
А потім з’явилася на роботі у Василя нова любов. Заради неї він навіть пішов із сім’ї. Оксана важко переживала розлучення, а потім зібралася і сама поїхала на заробітки.
Коли їхній спільний син одружився, Оксана йому квартиру купила. Василь теж не відставав, його молода дружина відразу відправила його на заробітки в Америку.
То ж за 10 років у них був величезний будинок. Але Василь все майно оформив на себе, підстрахувався, так би мовити. А коли повернувся додому, на нього чекав неабиякий сюрприз – молода дружина сказала, що він їй не потрібен, бо у неї є інший.
Оскільки офіційно у шлюбі вони не перебували, то будинок їй відсудити не вдалося. От тепер і живе Василь сам в своїх хоромах. Інколи мріє, як би раділа його Оксана, якби вони досі були разом, адже зараз у нього є все, про що дружина колись мріяла.
А днями Василь дізнався, що Оксана повертається додому. Зажевріла надія в його серці.
А раптом йому вдасться знайти необхідні слова і переконати дружину, що їм старість зручніше зустріти разом.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.