Поки мама мого чоловіка жила окремо, у нашій сім’ї панував мир. Але тепер чоловік наполягає на тому, щоб ми забрали з села його маму.
З Степаном ми разом вже 16 років, за цей час між нами практично ніколи не виникало серйозних непорозумінь.
А зараз через свекруху ми майже не розмовляємо. Я розглядаю різні варіанти, але нічого придумати не можу.
Мій чоловік родом із села, тому міська невістка відразу не сподобалася його батькам.
Вони мріяли, що він одружитися з дівчиною з їхнього села і буде жити разом з ними.
Хоча на момент нашого знайомства Степан жив і працював у місті і як він сам казав, в село повертатися він не збирався.
Ми все таки одружилися. Згодом свекри змирилися, у мене своя квартира, разом з чоловіком ми купили машину, у нас є син.
Все у нас добре, в гості їздили завжди з подарунками і часто допомагали грішми, аби батьки були задоволені.
Я помічала, що вони мене так і не прийняли, але терпіла і вела себе ці кілька днів у гостях, як зразкова невістка.
Так влаштовувало нас усіх, поки свекруха не залишилася одна. Два роки тому не стало батька чоловіка.
Ми почали їздити частіше, допомагали, підтримували свекруху морально і фізично.
У неї гарний дім, подвір’я, є трохи господарки, тому ми чим могли, допомагали.
І траву чоловік покосить, і огорожу чи дах відремонтує, я в свою чергу допомагала мамі чоловіка на городі.
Минулої зими чоловік запропонував матері пожити у нас місяць, відпочити і відволіктися.
Вона спочатку не погоджувалася, але потім їй сподобалося жити на всьому готовому, адже ми оточили її турботою і увагою.
Я готувала смачні страви, купувала їй одяг, все по дому робила сама, адже свекруха ж в гостях.
Жодного разу вона не запропонувала свою допомогу, хоча могла хоча б інколи приготувати обід чи вечерю.
У нас велика трикімнатна квартира, одну кімнату ми віддали свекрусі, і їй це сподобалося.
Починаючи з весни свекруха повернулася до себе додому, а два дні назад чоловік мені заявив, що хоче забрати матір до нас назавжди, так як їй погано одній і важко вести господарство.
Я була ошелешена такою заявою. Свекрусі лише 65 років.
Пів села одиноких жінок, навіть старших за неї, справляються, а вона, виявляється, не зможе.
Я запропонувала свій варіант, щоб свекруха жила для себе, без господарства і городу, а ми будемо їй все оплачувати і привозити.
Чоловік не погодився, сказав, що йому буде спокійніше, якщо мати буде жити з нами.
А мені? У моїй квартирі я буду вже не господинею, та й не хочу я підлаштовуватися під свекруху.
Для мене вона чужа людина, хоча і мати чоловіка. Тим більше, що я так і залишилася нелюбимою невісткою.
Що мені робити? Не хочеться псувати відносини з чоловіком, але і терпіти чужу для мене людину в своїй квартирі я теж не маю наміру.
А тим часом свекруха активно спродує сусідам свою живність і готується до переїзду.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.