У свого сина на весіллі я зрозуміла, що мій чоловік знайшов собі іншу. І син про це знав, просто зрадницьки мовчав, бо хвилювався, що я їм гроші перестану висилати.
В Італію я поїхала заради сина, хотілося хоч йому допомогти, краще життя влаштувати. Ми з чоловіком ніколи не жили в достатках, мали стару хату, жили в селі, тримали господарку.
А син так жити не хотів, він хотів мати освіту, хотів жити в місті у власній квартирі, мріяв про автомобіль. Мій чоловік сміявся з планів сина, казав, що все це неможливо, а я зібралася і поїхала на заробітки. Навіть наперед підрахувала, скільки років мені потрібно буде працювати, щоб я на все це заробила.
Коли син надумав одружуватися, у нього вже була своя квартира, куплена за мої гроші. Я приїхала з Італії на кілька днів, щоб справити сину гідне весілля. І саме на весіллі моя сусідка шепнула мені, що чоловік вже кілька років зустрічається з одною жінкою, і навіть показала мені її.
На самому весіллі я не хотіла влаштовувати сцен, але на наступний день викликала чоловіка на серйозну розмову. Він не відпирався, не вигороджував себе, а просто признав той факт, що поки я на заробітках, він живе з іншою жінкою.
Син, виявляється, про все чудово знав, але вважав за краще мені нічого не говорити, мовляв, це татова справа, а він тут ні до чого.
Мені тоді було так прикро, що словами не передати. А чоловік ще й мене винною зробив, мовляв, ти сама поїхала, ніхто тебе туди не гнав.
Так, поїхала я сама, але лише тому, що чоловік не заробляв так, як би хотілося. Він мене заспокоїв, сказав, що це для нього нічого не означає, і що коли я повернуся, то ми знову будемо жити разом, наче й нічого не було.
Але я вирішила, що я так не хочу. З собою я привезла додому 10 тисяч євро, мала їх віддати чоловіку, щоб він робив ремонт в нашому будинку. Але про гроші я не обмовилася жодним словом. Я повернулася в Італію разом з грошима, і стала складати собі на житло.
З чоловіком я розлучилася. З сином теж спілкуюся рідко, а він не розуміє, чого я і на нього образилася, адже він тут ні до чого.
Планую заробити собі на квартиру, щоб мати куди повернутися. Може навіть і заміж ще вийду, побачимо. Я зараз спілкуюся з одним чоловіком, він наче хороший, пропонує мені повертатися і жити разом, та я не поспішаю. Важко повірити ще комусь після того, що зі мною зробили мої найрідніші люди.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
