З Сергієм ми жили в цивільному шлюбі четвертий рік. Коли я починала говорити про весілля, він кожен раз відповідав, що потрібно ще трохи заробити, купити житло, а вже потім весілля і діти. Я працювала в дитячому садочку і мріяла коли вже я буду приводити своїх дітей у цей заклад, але Сергій був непохитним у своєму рішенні.
Якось не витримавши, я збрехала Сергію, сказавши, що чекаю дитину. Він відразу отетерів. Спочатку він припустив, що у мене є інший чоловік, чим дуже мене образив. А потім категорично сказав, що я маю обрати – або він, або дитина. Вислухавши всі його докори і вимоги, я вирішила, що не варто жити з таким чоловіком.
Одного разу в садочок прийшов Олег. Він нещодавно переїхав в це місто і прийшов влаштовувати свою трирічну доньку до нас. Олег розповів, що дружина кинула його з дочкою і вийшла заміж за багатого іноземця. Вона давно живе закордоном і з дитиною мама практично не спілкується і взагалі не цікавиться її долею.
Дівчинку звали Оленка. Вона попала в мою групу. Дитина була дуже вихована і не на свій вік розумна. Мені вона дуже сподобалась, можливо тому, що я знала її долю я стала приділяти Оленці багато уваги.
Якось, коли Олег в черговий раз прийшов забирати доньку, ми з ним довго спілкувалися і він запросив мене на вечерю. Я погодилась. Він сказав, що до нього приїхала його мати і він зараз завезе Оленку, а потім повернеться за мною. Ми пішли в недорогий ресторан, після вечері ще довго гуляли по місту, а потім він провів мене додому. Так ми почали з ним зустрічатись.
Олег мені дуже подобався, він був добрим, турботливим, а головне дуже любив дітей. Через два місяці ми вже жили разом. А ще через місяць ми одружилися. На сьогоднішній день ми вже рік у шлюбі, а Оленка називає мене мамою.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел
