fbpx
Життєві історії
З Сергієм ми стали зустрічатися на роботі. Скоро всі колеги знали про це, стали перешіптуватися за спиною. А потім до мене підійшли жінки і стали розповідати нехороші речі про нього. Але через пів року ми вже стали жити разом. Та незабаром чоловік різко змінився. Він пішов з дому, повернувся через добу і запитав мене, чи я переїду жити до своїх батьків

Після закінчення університету, я влаштувалася на роботу в одну хорошу компанію. Колектив доброзичливий, невеликий де всі і все один про одного знають. В цій компанії я працювала всього два місяці, коли почала зустрічатися зі своїм колегою Сергієм. Стосунки в нас вибудувались швидко і серед колег ми їх не приховували.

Коли колеги побачили нас разом, то вирішили попередити мене і розповісти хто він такий. Розповіли вони мені про нього не найкращі історії, з яких було зрозуміло, що серйозні відносини йому не потрібні. Я скоротила з ним спілкування до мінімуму, але він наполягав на наших стосунках. Часто дарував ​​квіти, гарні подарунки, робив приємні компліменти.

Якось я вирішила поговорити з ним відверто і сказати все, що я про нього чула. Він не став заперечувати, але запевнив мене, що це все в минулому, що він змінився і хоче серйозних стосунків. Я людина добра й довірлива, я повірила йому. Ми почали спілкуватися ближче. І начебто все добре починалося. Весь вільний час ми проводили один з одним, через пів року ми стали жити разом. Він познайомився з моїми батьками, я з його. У нас були чудові стосунки, про такі можна було тільки мріяти, ми майже ніколи не сварилися.

Але через рік нашого спільного життя, я дізналася, що чекаю дитину. І тут його як підмінили. Коли я повідомила йому це, він зрадів. Але через деякий час, я стала помічати як він змінився. Він частіше став проводити час з друзями, зі мною став говорити грубо. Я вирішила поговорити з Сергієм і він сказав мені, що кохає мене, але дитини не хоче.

У цей момент у мене все всередині перевернулося. Я не могла в це повірити. Він пішов з дому, повернувся через добу і запитав мене, що я вирішила. Я спробувала поговорити з ним, але марно. Тоді я зібрала свої речі і пішла жити до подруги. Місяців зо два я не могла прийти в себе. Я не знала як мені бути далі. Але потім я зрозуміла що потрібно жити далі. Я подзвонила батькам, вони живуть в іншому місті, розповіла їм все і ми прийняли рішення, що мені потрібно переїжджати до них.

Я закінчила всі справи в цьому місті і поїхала до батьків. Тільки живучи з батьками, я стала потихеньку морально відновлюватися. Спасибі їм велике за підтримку. В мене з’явився прекрасний син, зараз йому два з половиною роки, батьки мені з ним допомагають, у мене є хороша робота і я знову радію життю. Хочу пожити для себе і своєї дитини.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – pixabay.

facebook