fbpx

З пустими руками до тещі йти було негоже, спочатку вони заїжджали в супермаркет, купували різні смаколики. Щоразу Степан залишав при таких походах в магазин на касі мінімум тисячу гривень, а дружина ще казала, що це мало, бо мама ж готується, чекає на них, вареників наліпила. – А чому ти сама не можеш ці вареники зробити? Я, може, хочу в сімейному колі неділю провести, а не слухати пів дня твою маму, – сказав Степан і вирішив, що з цієї неділі він започаткує вдома інші традиції, тому і пішов з церкви прямо до кума, там він хоч душею відпочине

– Степане, ти де? Ти на годинник дивився? Нас мама чекає, – Ліда нетямилася від злості, адже вона вже другу годину чекала чоловіка, а він спізнювався.

Не прийшов Степан вчасно додому не просто так, він в неділю зранку пішов в церкву, а потім попрямував не додому, а до кума, бо знав, що там його більше чекають.

Не почувався щасливим Степан в сімейному житті, останнім часом він почувався банкоматом для своєї дружини. Одружилися вони з Лідою 10 років тому, і Степан був щасливим від того, що йому дісталася саме Ліда, в яку він був давно закоханий.

Ліда була жінкою з характером, особливо вона любила гроші, і відразу Степану сказала, що буде жити з ним лише за умови, якщо той буде добре заробляти і гарно її забезпечувати.

Вона відразу запропонувала чоловікові, щоб той їхав на заробітки, і Степан погодився, бо й сам розумів, що тепер він глава сімейства і це його обов’язок – забезпечувати дружину.

За кілька років купив Степан квартиру, обставив все за останньою модою, аби лише його дружина була щасливою. Але апетити Ліди лише росли, потім вона машину захотіла, і Степан придбав авто, хоча сам на ньому не їздив через те, що постійно був за кордоном.

Все наче у них добре було, але змінилося тоді, коли Степан перестав на заробітки їздити. І хоч він відразу влаштувався на роботу, але заробити ті гроші, які він мав за кордоном, він не міг, і це не влаштовувало дружину.

– Якщо тобі мало, то сама йди на роботу, – якось не витримав Степан чергових картань дружини.

– А не треба було одружуватися, якщо не можеш сім’ю забезпечити, – в’їдливо відповіла Ліда.

Не добре було на душі у Степана від цих слів дружини. Він ж любив її, щиро старався для них, нічого не шкодував. Але ж у житті бувають різні періоди, як то кажуть, “і в радості, і в горі”. Та й зрештою, не все так погано, у них же і квартира, і машина є, а це вже не мало.

Ще одне питання, яке дуже не подобалося Степану було те, що Ліда спілкувалася лише з своїми батьками, а батьків Степана вона не признавала, ні до себе їх не кликала, ні до них їхати не хотіла.

Зате до своїх батьків вона не лише сама ходила, а ще й Степана змушувала. Ліда навіть традицію започаткувала – щонеділі ходити в гості до своїх батьків.

Але з пустими руками до них йти було негоже, спочатку вони з Степаном заїжджали в супермаркет, купували торт, вино, цукерки, і ще різні смаколики.

Щоразу Степан залишав при таких походах в магазин на касі мінімум тисячу гривень, а дружина ще казала, що це мало, бо мама ж готується, чекає на них, вареників наліпила.

– А чому ти сама не можеш ці вареники зробити? Я, може, хочу в сімейному колі неділю провести, а не слухати пів дня твою маму, – сказав Степан і вирішив, що з цієї неділі він започаткує вдома інші традиції, тому і пішов з церкви прямо до кума, там він хоч душею відпочине.

Телефон Степан вимкнув, чим ще більше роздратував дружину. Ліда пішла до своїх батьків сама, а чоловікові написала повідомлення, що вона в понеділок подає на розлучення.

Ввечері Степан прийшов додому, включив телефон і побачив, що Ліда написала йому повідомлення, але видалила.

Батьки Ліди переконали її, що не варто розлучатися, адже Степан – хороший чоловік, і навряд чи вона зараз собі когось кращого знайде.

Про думки дружини Степан не знав, але він і сам все вирішив для себе – так жити він більше не хоче, тому на них з Лідою чекає розлучення.

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page