fbpx
Життєві історії
З Олесею я зустрічався пів року, але вона ніколи мене не запрошувала до себе додому, говорила, що в неї непрості батьки, не зрозуміють. Та я планував одружитися з Олесею, тому вирішив сам піти до її батьків нічого їй не сказавши. Двері відкрив мені вже немолодий чоловік, він взяв, принесені мною, цукерки і запросив мене на кухню. Я відразу став розповідати, що давно зустрічаюся з Олесею, хочу з нею одружитися. Та чоловік сказав, що в мене нічого не вийде, бо Олеся його дружина

Одного разу, повертаючись від батьків з села, я підібрав на зупинці дівчину, яка зупиняла попутні авто біля зупинки. По дорозі ми з нею розговорилися, познайомилися. Звуть її Олеся, вона не одружена і дуже симпатична. Довіз її за адресою, вона сказала, що живе зі своїми батьками. Я жартома запитав, чи не можна познайомитися з ними. Напевно, теж добрі і чуйні люди. Вона хихикнула якось цікаво, але відмовила. Ми обмінялися номерами наших телефонів і розійшлись кожен в свою сторону.

На вже наступний день я зателефонував Олесі і ми домовились з нею про зустріч. Пів року ми зустрічалися і їй, і мені все це подобалося, адже нам було цікаво разом та весело. Зустрічалися, де доведеться. Я з мамою живу, вона у мене сувора, Олеся теж до себе не запрошувала ніколи, говорила, що у неї батьки ще суворіші, не зрозуміють нас. Весь час, що ми зустрічалися, я не бачив від неї серйозних намірів, на жаль для мене принаймні. Жодного разу Олеся не натякала на створення сім’ї, не говорила про те, як їй самотньо, взагалі дуже рідко говорила щось про наше майбутнє. Було все це дивно. Завжди радісна була при зустрічах і не сумна при розставанні.

Можливо, так і тривали б наші відносини і надалі, якби я сам не вирішив дізнатися більше про неї та її життя. Захотілося мені дізнатися про Олесю більше. Хоча б познайомитися з її батьками, а там, можливо й одружитися. Вона мені подобалася все більше, та й моя мама вже стала розпитувати, мовляв, пропадеш без жінки, так сам і залишишся на все життя, пора б пару собі шукати.

Підійшов до її дверей та набрався сміливості подзвонити. В одній руці тримаю букет, в іншій – пакет з цукерками і фруктами. Чую, хтось підходить з тієї сторони, відкриває двері. Двері відчинив чоловік вже немолодий, видно було, що в роках, я подумав, що це батько Олесі. Ми привіталися, я пояснив, що зустрічаюсь з його донькою і хочу познайомитися з її батьками.

Чоловік запросив до квартири і провів мене на кухню. Ми сіли за стіл і він мене запитав чи знаю я хто він такий. Я звісно відповів, що він батько Олесі. Яким же було моє здивування, коли виявилося, що це чоловік її, з яким вони одружені ось вже сім років. Не буду описувати все, що відбувалося далі, думаю що й так все всім зрозуміло. Скажу лише одне, він виявився досить міцним і я ледь встиг вчасно піти.

З Олесею після того більше ми не бачилися. Чим закінчилися її відносини з чоловіком, не знаю. Його вина, думаю, тільки в тому, що він даремно одружився на молодій дівчині. А в чому винен я мені й досі незрозуміло. Через рік я нарешті одружився, на своїй колишній однокласниці, та цю історію все ніяк забути не можу.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – pixabay.

facebook