Якось, повертаючись від батьків з села, я підібрав на зупинці дівчину, яка зупиняла попутні авто. По дорозі розговорилися, познайомилися. Звуть її Наталя, не одружена і дуже симпатична. Довіз її за адресою, вона сказала, що живе з батьками. Я жартома запитав, чи не можна познайомитися з ними. Напевно, теж добрі і чуйні люди. Вона хихикнула, але відмовила. Ми обмінялися номерами телефонів і розійшлись.
На наступний день я зателефонував Наталі і ми домовились про зустріч. Пів року ми зустрічалися і їй, і мені все це подобалося. Зустрічалися, де доведеться. Я з мамою живу, вона у мене сувора, Наталя теж до себе не запрошувала, говорила, що у неї батьки ще суворіші. Весь час, що ми зустрічалися, я не бачив від неї серйозних намірів. Жодного разу Наталя не натякала на створення сім’ї, не говорила про те, як їй самотньо. Було все це дивно. Завжди радісна була при зустрічах і не сумна при розставанні.
Можливо, так і тривали б наші відносини, якби я сам не вирішив дізнатися більше. Захотілося мені дізнатися про Наталю. Хоча б познайомитися з її батьками, а там, можливо й одружитися. Вона мені подобалася все більше, та й моя мама вже стала розпитувати, мовляв, пропадеш без жінки, так сам і залишишся на все життя
Підійшов до її дверей і подзвонив. В одній руці тримаю букет, в іншій – пакет з цукерками і фруктами. Чую, хтось підходить з тієї сторони, відкриває двері. Двері відчинив чоловік в роках, я подумав, що це батько Наталі. Ми привіталися, я пояснив, що зустрічаюсь з його донькою і хочу познайомитися з її батьками.
Чоловік запросив до квартири і провів мене на кухню. Ми сіли за стіл і він мене запитав чи знаю я хто він такий. Я звісно відповів, що він батько Наталі. Яким же було моє здивування, коли виявилося, що це чоловік Наталі, з яким вони одружені ось вже сім років. Не буду описувати все, що відбувалося далі, думаю що й так все всім зрозуміло. Скажу лише одне, він виявився досить міцним і я ледь встиг вчасно піти.
З Наталею більше ми не бачилися. Чим закінчилися її відносини з чоловіком, не знаю. Його вина, думаю, тільки в тому, що він даремно одружився на молодій дівчині. А в чому винен я мені й досі незрозуміло. Через рік я нарешті одружився, на своїй колишній однокласниці.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – pixabay.
