fbpx
Життєві історії
З Миколою я зустрічалася багато років. Завжди ходила за ним слідом, де б він не був, з ким би він не проводив час, адже дуже кохала його. А потім вийшла заміж за іншого чоловіка. Зараз з Миколою ми живемо в одному селищі, у нього теж є дружина та діти. Свого чоловіка я не кохаю, але вдячна долі, що звела мене з ним. А дружину Миколи мені дуже шкода

З Миколою ми почали дружити ще з першого класу. Роки йшли і вже в старших класах ми почали зустрічатись. Це було моє перше кохання. Я щиро покохала його. Зустрічалися в школі, на спортивних секціях, гуртках або на шкільних дискотеках, я весь час соромилася своїх почуттів. Але я теж йому подобалася, і це було видно.

Що зі мною сталося, до цих пір не можу зрозуміти, але в 11 класі я чомусь від нього відвернулась і почала зустрічатись з його кращим другом. Чи то він мені набрид, чи його друг був дуже цікавий і балакучий. Зустрічались ми не довго, десь близько місяця, після чого я зрозуміла, що зробила велику помилку, як я могла зрадити свого коханого, адже кохала його одного.

Після цього ми кілька разів відновлювали з Миколою відносини і це було, здебільшого, з моєї ініціативи. Як він мені потім говорив, після цього мого вчинку, він розчарувався в мені і охолов. Ми то сперечалися то знову мирились. І навіть коли я вчилася вже в інституті, а він служив в армії, я знову написала йому.

Коли Микола повернувся з армії, ми з ним знову почали зустрічатись. Я просто тягнулася до нього, а йому, як я вже зараз розумію, було потрібно розважитися після служби. Він проводив час з друзями, розважався, на мене серйозних планів не мав. А я іноді поводилася зовсім негарно, хоча потрібно було проявити хоч якусь гордість. Але я не могла нічого зробити, так він мені був потрібен, що я ходила всюди слідом за ним.

Зараз я живу в шлюбі зовсім з іншим чоловіком. Таких почуттів, як до Миколи в мене не було, але я кохаю свого чоловіка по-своєму. Зараз я розумію, що Микола найкращий був тільки в моїй голові. На справді ж, все зовсім не так. Я знаю який він сім’янин, так як живемо ми в одному селищі і я знаю які стосунки у них в сім’ї. Він не дорожить ні дружиною, ні дітьми. Його дружину мені просто шкода. Навіть зараз часто думаю про нього хоча мені вже 32 роки, він досі мені часто сниться. Хоча в глибині душі я розумію, що добре, що я маю хорошого чоловіка і доля відвернула мене від Миколи, адже щастя з ним я ніколи б не мала.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – pixabay.

facebook