fbpx
Життєві історії
З Миколою ми прожили в шлюбі 10 років. Все було добре: у нас з’явилося двоє дітей, купили квартиру в місті і будинок за містом. Було два автомобілі, подорожі за кордон, кращі продукти харчування, дорогий одяг. А потім до мене дійшли чутки, що в чоловіка є інша. Я не стала у нього випитувати, просто вирішила, що буду мовчки чекати його зізнання. І він зізнався лише пів року тому, сказавши, що покохав іншу жінку і йде до неї. Я змирилася і стала за нею стежити. Просто хотілося знати, як виглядає конкурентка. Вона симпатична і стильна. Їй більше 30, але виглядає вона молодше. Як виявилося, у неї власний бізнес, тому вона працює і добре заробляє. Це означає, що від мого чоловіка їй потрібні не гроші. Але я дізналася не все

З Миколою ми прожили в шлюбі майже 10 років. Все було добре у ті роки нашого спільного життя: у нас з’явилося двоє дітей, купили квартиру в місті і будинок за містом. Було два автомобілі, регулярні подорожі за кордон, кращі продукти харчування, дорогий одяг. Загалом, всі атрибути успіху і щасливого найкращого сімейного життя.

Відтоді, як з’явилась наша перша дитина, донька Наталя, я більше не працювала. Думала влаштуватися хоча б на якусь роботу, але чоловік сказав, що це не престижно. Так і залишилася сидіти вдома з дітьми. Возила їх в садок, в школу і назад, на гуртки, басейн і так далі.

Відносини між мною і Миколою постійно були теплими та хорошими. Але останні п’ять років шлюбу я стала здогадуватися про зради. Затримки мого чоловіка на роботі, дивні повідомлення і дзвінки, бажання виглядати краще – все це говорило про те, що чоловік закоханий. Я не стала влаштовувати йому якісь суперечки, просто вирішила, що буду мовчки чекати його зізнання в усьому. І він зізнався лише пів року тому, сказавши, що покохав іншу жінку і йде до неї.

Я проковтнула образу і стала за нею стежити. Просто хотілося знати, як виглядає конкурентка. Вона симпатична і стильна. Їй більше 30, але виглядає вона молодше. Як виявилося, у неї власний бізнес, тому вона постійно працює і добре заробляє. Це означає, що від чоловіка їй потрібні не гроші.

Звичайно, було сумно, але до всього звикаєш, навіть не дуже хорошого, як у мене. Я теж звикла. Вирішила, що треба жити для дітей, якщо в особистому житті не склалося. Розлучилися ми коли я злегка охолола і була готова його відпустити. На жаль, все майно залишилося у мого чоловіка. Це справедливо, тому що все це купив саме він один. Але проблема в тому, що донька вирішила залишитися з батьком. Не захотіла їхати зі мною в орендовану маленьку однокімнатну квартиру на край міста, де умови були, м’яко кажучи, не дуже хороші. Це було дуже прикро і важко, але і це я і це пережила.

Зараз я працюю касиром в супермаркеті, роботи багато і вона мені не подобається, але потрібні гроші – платити за квартиру і просто на життя. Чоловік ніяк не допомагає, хоча міг би і допомогти, знаючи мою ситуацію. Добре, що хоч з дочкою не забороняє бачитися, раз в тиждень ми зустрічаємося і кудись ходимо.

Загалом, можна сказати, що життя налагодилося, до того ж у мене з’явились відносини з хорошим чоловіком, він мій колега по роботі. Але мені сумно через вчинок чоловіка і, найголовніше, донька, вона навіть не хоче приїжджати до мене в квартиру. Моя образа на колишнього чоловіка і на доньку вже в минулому. Але є ще один нюанс, який приводить мене в обурення. У нової дружини Миколи, також є дочка, вона ровесниця моєї Наталі. Дівчатка знаходяться в хороших стосунках і постійно проводять час разом. Мені вона не подобається, а саме коло її друзів. Але Наталя, на жаль, слухає її у всьому і навіть десь підпорядковується їй. Намагалась говорити про це з колишнім чоловіком – все марно. Він вважає, що у відносини дівчаток нам дорослим вмішуватися не варто, вони самі розберуться, не маленькі вже зовсім. Мене це не влаштувало, і я прийшла на роботу до його нової дружини. Сказала, щоб та виховувала свою дочку, як хоче, а мою – не треба. Але вона не погодилася і сказала, що моїх порад їй не потрібно і, що зараз вся молодь так проводить час, а я для них – ніхто.

Я не знаю що робити. Залишити все як є – я не можу. Хотіла звернутися в органи опіки, але що я там зможу їм сказати. До того ж думаю, що дочка буде мене ненавидіти все життя, а я відносинами з нею дорожу, хоча вона мене зовсім не цінує.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – pixabay.

You cannot copy content of this page