Моя рідна мама постійно намагається бути головною в моєму житті і бути в курсі усіх справ.
Швидше за все, це все відбувається тому, що її особисте життя не склалося зовсім, на мій великий жаль: щоб не відчувати самотність, вона направила всю любов, турботу та увагу на мене і на моє життя. Я ціную все, що мама для мене зробила і робила завжди, і теж дуже сильно її люблю, але таке її відношення до всього, що оточує мене часто лише все мені псує, і це дійсно правда.
Два роки тому я спробувала вийти з-під маминого піклування: зустріла Андрія. Мама не хотіла щоб я йшла від неї, вона звикла, що ми жили разом, і перестала просити мене повернутися назад тільки після того, як ми з Андрієм все ж вирішили одружитися.
Моя мама постійно недобре ставилася до мого вибору, і вважала, що Андрій зовсім мені не пара. Ненька буквально говорила мені про це щохвилини, як тільки ми з нею зустрічалися при нагоді: мовляв, я повинна знайти собі більш достойного чоловіка і батька своїм дітям, Андрій не та людина, яка зробить мене щасливою.
Її недобрі слова про Андрія я чула і після весілля. Головним маминим аргументом було те, що він народився і виріс у селі, у небагатій родині, простій звичайній сім’ї, і що єдине місце, в якому він навчався – це звичайна сільська школа. Вона вважала, що я, будучи випускницею гарного та престижного вищого навчального закладу, повинна знайти собі молоду людину з хорошою роботою, гарною зарплатою і з інтелігентної родини.
Але Андрій саме та людина, яку я шукала багато років, і мені моє щастя набагато цінніше, ніж престиж і якісь гроші. Чоловік, звичайно, не ідеальний, але він повністю мене влаштовує, і переробляти його відповідно до вимог своєї матері я не збираюся.
Але найбільше мені не подобається те, що мати постійно тепер говорить це самому Андрієві. Раніше про це розмовляла лише зі мною, а тепер все це говорить в очі Андрієві. А він мовчить, бо поважає мою маму.
Своєю поведінкою і повчаннями мама псує наше сімейне життя, і якийсь час Андрій серйозно був упевнений в тому, що я від нього піду, послухаю її.
Згодом я взагалі дуже рідко стала спілкуватися зі своєю рідною матір’ю, щоб не доводити свій шлюб до розлучення. Вона образилася на мене, тому що я стала рідше навідуватися до неї, але іншого виходу не було.
Нещодавно ми з чоловіком серйозно поговорили, і вирішили, що для благополуччя нашої молодої сім’ї, та й взагалі родини, буде краще, якщо він все-таки отримає вищу освіту. Після тривалої підготовки він все-таки вступив до вищого навчального закладу, та не аби як, а на бюджет. Андрій розумів, що для нашої сім’ї це було дуже важливо.
У той момент, коли я про це дізналася, то була дуже радісною та щасливою. Бажаючи поділитися своєю радістю з мамою, я запросила її до нас в гості, сподівалася на те, що після тривалої перерви в спілкуванні і такої радісної для нас новини, вона повністю змінить свою думку про мого чоловіка в кращу сторону, зрозуміє його, щиро порадіє за нас і прийме Андрія в нашу сім’ю. Але я дуже помилялася, як виявилося потім.
Моя мама дуже просто примудрилася зіпсувати нам навіть це сімейне свято. Їй, бачте, не сподобалася спеціальність, яку обрав чоловік. За її словами, вона безперспективна і не грошова, а Андрій безперспективний. Мама знову дорікала Андрієві, а також сказала йому, що через нього у мене немає ні перспектив в житті, ні хорошого майбутнього і він нічого хорошого для своєї сім’ї не зробить.
Після цієї розмови у мене повністю пропало бажання з нею спілкуватися. Андрій просить більше не запрошувати її в наш будинок. Якщо я перестану спілкуватися зовсім з рідною матір’ю, то вона залишиться зовсім одна, а я цього теж не хочу, мені шкода її, вона, якби там не було, але хоче як краще для мене. Але як мені правильно вчинити у цій ситуації, я не знаю зовсім.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
