fbpx

З Ларисою син розійшовся, але просто так залишити її не зміг, зняв маленьку квартиру, сплативши її на кілька місяців вперед, і допоміг перевезти речі. Не розумію, як пояснити сину, що він їй нічого не винен, вони навіть офіційно одруженими не були

Я відразу бачила, що ця Лариса моєму синові не пара і тому я просто щаслива була, коли вони розлучилися. Дівчина без освіти, приїхала з села, працювала продавцем. Жила в орендованій кімнаті з подругами. Я була дуже розчарована, коли Андрій почав з нею зустрічатися.

Андрію, тридцять два, і наречений він, за сучасними мірками, блискучий: з власною квартирою, з машиною, з хорошою роботою і зарплатою. Успішний і благополучний парубок, наша гордість.

З Ларисою Андрій познайомився на корпоративі: дівчина в свій вихідний підробляла в якості офіціантки. Вже через кілька тижнів знайомства Лариса переїхала до Андрія з речами, а ще через якийсь зовсім небагато часу і зовсім звільнилася з роботи і запанувала в його житті в якості майже-що-дружини.

Для Лариси, звичайно, стосунки з Андрієм були межею мрій: вона як в казку потрапила! Він її одягнув, за кордон вивіз, світ показав. Вона до цього ніде не була взагалі. Літаком не літала жодного разу! Та що там літак, у неї зимових чобіт не було. Джинси і пара кофт, ось і весь гардероб… Все їй син купив!

Характер у Лариси виявився не найкращим, схильна до гучного з’ясування стосунків. Молоді прожили разом майже чотири роки, розлучилися в кінці минулої зими, і я нарешті перевела дух.

Я так переживала, але все закінчилося добре: не встигли вони ні одружитися офіційно, ні дітей народити. Інакше прямо навіть і не знаю, що б ми робили. Але хоч тут пощастило!

І тут я дізнаюся, що син в кінці стосунків зняв Ларисі маленьку квартиру, сплативши її на кілька місяців вперед, і допоміг перевезти речі.

Я запитала його, навіщо йому це треба?

– Ну не можу ж я її просто виставити на вулицю! – знизав плечима син. – Йти їй нікуди, роботи у неї зараз немає. До мене вона працювала, жила в такий-сякий кімнаті. Звільнилася через мене, місце втратила. Я повинен їй допомогти!

– Та це взагалі не твої проблеми, її житло і робота! – кажу йому. – Ти і так їй допоміг! Одягнув, взув, утримував кілька років в своїй квартирі.

З моменту розставання з Ларисою пройшло вже більше семи місяців, син давно вже зустрічається з іншою дівчиною. Яке ж було моє здивування, коли я дізналася, що Андрій досі оплачує Ларисі житло і дає гроші на життя, тому що та ніяк не може нормально влаштуватися в житті.

Я кажу – ти все життя її утримувати зібрався? А він не може її кинути напризволяще! Скільки грошей вже вона з нього видоїла.

Не розумію, як пояснити сину, що він їй нічого не винен, вони навіть офіційно одруженими не були. Ну пожили, спробували, не вийшло – розійшлися. Тепер у кожного своє життя і ніхто нічого нікому не винен. Ну хіба я не права?

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page