Дякуючи своїй свекрусі, у мене розпався шлюб. І я нічого не вигадую, винна і справді вона.
Мама чоловіка мене не злюбила з першого дня. Перед нашим весіллям вона так і казала, що довго наш шлюб не протримається.
Ми з чоловіком прожили чотири роки, у нас народився син, але ми таки розлучилися.
Мій перший чоловік був непоганий, просто він занадто вже слухав свою маму.
У мене тоді залишився наш дворічний син і я просто не знала, що робити, як жити далі.
Після розлучення чоловік відразу поїхав на заробітки за кордон, щоб не бачити ні мене, ні дитину.
Не зважаючи на те, що ми з колишньою свекрухою живемо в одному селі, вона не шукає зустрічей з онуком, швидше, уникає їх.
Я не можу зрозуміти цю жінку – як так можна, а головне, за що?
Але я відпустила ситуацію і кілька років тому знову вийшла заміж, зустрівши гідного чоловіка.
З другою свекрухою мені відверто пощастило. Вона жінка інтелігентна, тактовна, намагається не втручатися не в свої справи і знає межі спілкування, за які переходити не можна.
Ми прекрасно ладнаємо, я люблю запрошувати її до нас в гості, кілька разів ми брали її з собою у відпустку на море – в загальному цілком собі хороші відносини між невісткою та свекрухою.
Але вона жила в іншому місті, за 100 кілометрів від нас.
Час йшов. Свекруха, на жаль, не молоділа і все частіше говорила про те, що хотіла б переїхати до нас ближче. Їй дуже подобалося наше село, вона навіть будиночок вже собі приглянула.
Перспектива переїзду свекрухи до нас поближче мене дуже насторожувала.
Син підріс, я давно звикла справлятися з ним сама. На городі мені теж допомога не потрібна, у мене там кілька грядок, решта квіти і галявина. То ж в допомозі свекрухи я не потребувала.
І найприкріше, що у чоловіка в іншому місті є сестра.
Свого часу вийшло так, що у неї там від батьків залишилися дві квартири. І свекруха з часом планувала переїхати до неї ближче.
Але сестра з чоловіком взяли і продали обидві квартири заради будівництва будинку. Свекруха на неї за це дуже ображена.
Хоч сестра і пропонує їй переїхати до них у будинок, але свекруха не хоче.
Каже: «Хочу мати свій кут».
Та й з зятем там стосунки не дуже. В підсумку, свекруха продала свою квартиру і переїхала в наше село, купивши будиночок неподалік від мене.
Навчена першим негативним досвідом, я чомусь вважала, що це нереально зберегти нормальні відносини зі свекрухою живучи поруч.
Та час показав, що я помилялася.
Друга свекруха – золота жінка, вона анітрохи мені не заважає, а навпаки, допомагає чим може. Та й сина мого любить як свого рідного внука.
В минулому році на Різдво син пішов з друзями колядувати, так йому рідна бабуся навіть хвіртку не відчинила, через що син був дуже засмучений.
Зате моя друга свекруха радо прийняла колядників, та ще й щедро обдарувала їх.
Ось як так в житті може бути, дві свекрухи, дві абсолютно різні людини.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
