Я вже давно не живу з батьками, відколи вийшла заміж і переїхала в бабусину квартиру в центрі міста. Мені 30 років, батькам по 53. Я завжди вважала нашу сім’ю зразковою, неодноразово ставила батька в приклад своєму чоловікові. Моя мама вже багато років хворіє, і весь цей час тато поруч, заробляє гроші, до того ж на ньому тримається все господарство.
Якось йдучи з роботи, я помітила свого батька з жінкою. Вирішила жартома простежити за ними. Було цікаво, хто ця жінка, але нічого поганого я навіть не подумала.
Спочатку тато в квітковому магазині купив цій жінці квіти, після повів в ресторан. Я зайшла слідом, і мені стало не до сміху. Він так дивився на ту жінку, що я відразу зрозуміла, що у них все серйозно. Мій тато давно так не заглядав в очі мамі, що не гладив її ніжно по руці. Останнім часом вони живуть як квартиранти, практично не спілкуються. З одного боку я розумію батька, а з іншого засуджую. Моя мама не заслужила такого відношення до себе.
Я зайшла в сусіднє кафе, замовила собі каву і вирішила додивитися все до кінця. З одного боку мені дуже хотілося тут же подзвонити матері і все їй розповісти. Але дуже боюся, що вона цього не переживе. З іншого боку мені шкода батька. Адже з іншою жінкою він щасливий. І знову ж таки, він маму не ображає, піклується про її здоров’я, забезпечує матеріально. Вона у мене не працює, відвідує різні гуртки, їздить постійно на відпочинок. Просто в їхніх стосунках давно вже немає любові.
Я також розумію, що зрада батька вплинула на моє ставлення до шлюбу. Тепер я хвилююся і за своє майбутнє. А раптом мій чоловік вчинить так само. Я буду вкладати в нього свої сили, понароджую йому дітей, а він заведе собі іншу жінку.
З кафе я вийшла з думкою, що в першу чергу поговорю з батьком. У неділю ввечері в найбільш вдалий момент, я все йому розповіла. Мами в цей час вдома не було. Він, звичайно, каявся, говорив як йому неприємно, що про це дізналася я, але міняти на даний момент нічого не хоче. Попросив, щоб я мовчала, він сам розрулить ситуацію, адже якщо про це дізнається мама, найменше, що вона зробить, це просто подасть на розлучення. А хто від цього стане щасливішим?
Хоча я і пообіцяла батькові мовчати, але мені дуже важко стримувати свої емоції при розмові з матір’ю. Мені завжди хочеться дати пораду, щоб вона більше приділяла часу батькові, влаштовувала романтичні вечори, але боюся, що мати щось запідозрить. Мені дуже хочеться зберегти їх сім’ю, хочу, щоб вони обоє були щасливі.
Я постійно думаю про це, не знаю, як правильно вчинити. Інколи я думаю, що деяких речей нам краще не знати, тоді й жилося б спокійніше.
Фото ілюстративне – freepik.
