fbpx

З Італії з собою я привезла кругленьку суму – кілька тисяч євро, і щедро давала по 100-200 євро і сину, і доньці, при першому їхньому проханні. Але коли я зрозуміла, що грошей у моєму сховку виявилося занадто мало, я вирішила жити більш заощадливіше. Та в один момент я перестала давати дітям гроші, і вони перестали зі мною спілкуватися

Я завжди думала, що мої діти люблять мене і поважають просто так, за те, що я є. Та останнім часом мені все частіше здається, що люблять мене діти лише за гроші.

У мене є син і донька, обоє вже одружені. Живуть окремо, я їх обох житлом забезпечила. Мала таку можливість і вважала це своїм обов’язком.

Заради своїх дітей я поїхала на заробітки в Італію, бо хотіла забезпечити їм краще майбутнє. Ми тоді жили дуже бідно, ледь вистачало на елементарні потреби.

Тому коли з’явився шанс, я ним скористалася. На той час багато жінок в пошуках заробітку кинулися їхати в Італію, і я теж вирішила спробувати, адже я нічого не втрачала.

Вдома мене не було 20 років. За цей час я купила дві квартири – і синові, і доньці. Весь цей час я допомагала їм і грошима.

Про себе я теж подбала – довела до пуття свій будинок в селі, щоб мати куди повернутись.

З дітьми у мене завжди були дуже хороші стосунки. Я думала, що вони люблять мене і поважають як маму, а не як банкомат, з якого протягом 20-ти років сипалися гроші.

Але варто було мені повернутися додому, як діти показали своє істинне ставлення до мене.

Спочатку все було добре, я повернулася додому, діти часто приїжджали до мене, привозили внуків, всі разом допомагали мені по господарству.

З собою я привезла кругленьку суму – кілька тисяч євро, і щедро давала по 100-200 євро і сину, і доньці, при першому їхньому проханні.

Але коли я зрозуміла, що грошей у моєму сховку виявилося занадто мало, я вирішила жити більш заощадливіше.

В один момент я перестала давати дітям гроші, і вони перестали зі мною спілкуватися. Коли їм не зателефоную – у них немає часу на мене.

Попросила я сина з невісткою приїхати в суботу город садити, а він каже – мені ніколи, треба гроші заробляти. Я відразу зрозуміла, на що він натякає. Коли я давала їм по 100 євро, то вони швидко до мене бігли, а тепер у них часу немає.

Я покликала сусідського хлопця, він допоміг мені всього за 300 гривень. Сказав, що якщо що, щоб я його ще кликала, він завжди готовий допомогти.

Так що без допомоги, маючи гроші, я не залишуся. Прикро лише, що мої діти виявилися такими меркантильними.

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page