Ще на початку літа мені зателефонувала в Італію донька і сказала, що планує виходити заміж. Весілля вони робити, зрозуміло, зараз не будуть, а просто розпишуться.
Я вирішила, що попри все треба і мені приїхати, адже Оксана у мене єдина донька. В Італії я вже дванадцять років, і завжди влітку приїжджала додому у відпустку, просто цього року я пересунула її на кінець вересня, щоб бути присутньою на урочистостях доньки.
Коли я розповіла Альберто про те, що їду на кілька днів в Україну, він виявив бажання поїхати зі мною. Ми в Італії живемо разом вже чотири роки, він вдівець. А я хоч і розлучилася в Україні з чоловіком, та Івану моєму нікуди було йти після розлучення, тому він залишився жити у нас, але перебрався в літню кухню, щоб не заважати доньці.
Іван віддавна любив заглядати у чарку, саме тому ми з ним і розлучилися. Я поїхала на чужину гроші заробляти, а він почав з хати виносити абсолютно все і продавати.
Пройшли роки, він наче трохи остепенився, але ще частенько ходить з друзями ласувати біленькою. Дочка змирилася, тато все ж таки, не виженеш з дому. А коли Іван тверезий, то до будь-якої роботи береться, має золоті руки. Тому я і не була проти, щоб він залишався жити на нашому подвір’ї.
А тепер так склалося, що в Італії у мене є чоловік, стосунки оформляти ми не поспішаємо. Поки живемо так, а далі час покаже.
Я вирішила, що в село Альберто я не повезу, щоб не соромити чоловіка і дочку перед людьми. Живемо ми в селі, недалеко від відомого гірськолижного курорту, тому я подумала, що ми приїдемо раніше на кілька днів, дочці про це не скажемо. Я поселю Альберто в готель, покажу йому трохи нашу місцевість, а потім сама чкурну додому на кілька днів. Ми відсвяткуємо торжество і я повернуся додому.
Але нас з Альберто випадково на курорті побачила сусідка з мого села. Вона і розповіла доньці, що я приїхала не одна. Дочку це так вразило, що вона мені подзвонила і запитала, як я могла так вчинити, так їй свято зіпсувати. А я досі не можу зрозуміти, що не так? Невже я не маю права на особисте життя?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- В неділю ми були у свекрів, непогано посиділи. Мені навіть на мить здалося, що свекруха і справді змінилася. Ми подякували, і пішли додому. Але вже біля машини я зрозуміла, що забула у них телефон, тому чоловік залишився, а я повернулася. Мені довелося почути розмову свекрухи з свекром, і я знову почула про себе багато неприємних речей. Першою моєю реакцією було щось їй відповісти, але потім я передумала
- В минулому році у мене був ювілей, 60 років. Прийшла мене привітати донька з зятем, принесли гарний подарунок – вишивану сорочку, яку я давно хотіла. А потім донька сказала, що нам поговорити треба. Я не відразу зрозуміла, про що буде йти мова, але донька пояснила, що хоче, щоб ми жили всі разом, тобто, щоб я переїжджала до них. Я погодилася, але дуже швидко про це пошкодувала
- Моя мама дуже любить моїх дітей, і гроші їм дає часто і солодощі купує. А от дітей мого брата, сина свого, недолюблює. На великі свята ми з сім’єю їздимо до батьків, я кажу мамі, що так не гарно, що треба їй і тим онукам допомагати. Та вона так не любить невістку, що навіть дивитися не хоче на дітей
- Про свою сестру я згадала, аж коли вийшла на пенсію. У мене ні чоловіка. ні дітей немає, правда є гроші і трохи майна. Лише зараз відчула, що залишилася сама на старості років, але я вважаю, що мене племінники мої повинні доглядати, діти моєї рідної сестри Ганни
- 3 роки тому я вийшла заміж. Ми з чоловіком живемо окремо. Тато з мачухою допомагають нам в усьому. Але я не можу забути той день, коли рідна мати прийшла до мене, а я була до неї холодна