З чоловіком зараз ми на двох 35 тисяч гривень заробляємо. На життя нам цих грошей не вистачає і якось я про це своїм родичам поскаржилася сама. Згодом я почула плітки від родини, мовляв вони за 10 тисяч якось живуть, а тут я

Ми вдвох з чоловіком заробляємо майже 35 тисяч гривень в місяць, на сьогоднішній день, у нас всього одна дитина, хороша квартира, дві машини на сім’ю, будується гарний будинок. Здається, на перший погляд, щоб всі так жили, як жили.

Але ось я себе багатою не відчуваю, на жаль, як не дивно це може здатися комусь.

Швидше навіть навпаки – ми, щиро кажучи, ледве зводимо кінці. Я нічого собі не дозволяю, нічого не можу купити, економлю на їжі, стежу за акціями в усіх магазинах.

У мене до цих пір мрія, як в голодному студентстві – прийти в супермаркет, взяти візок і набрати в нього продуктів, не дивлячись на ціни. Просто взяти те, що хочеться поїсти.

Ми з чоловіком родом з таких собі простих сімей, колись представляли собою стійкий радянський середній клас – до тих пір, поки не почалися непрості дев’яності.

Батьки, втративши мету і грунт під ногами, відразу різко збідніли, на жаль. Обидві сім’ї вижили тільки за рахунок матерів, які, закачавши рукава, якщо так можна сказати, і працювали за трьох, які не гребуючи ніякої роботи, проявляли чудеса економії і кулінарної майстерності, примудряючись готувати по три страви з двох курячих ніжок і годувати сім’ї.

І я, і мій чоловік в студентські роки дуже щиро мріяли заробити багато-багато грошей, прийти в супермаркет, взяти найбільший візок і, не дивлячись на ціни і не вираховуючи грами, до країв заповнити його своєю улюбленою їжею.

Ну не картоплею з капустою, зрозуміло. Делікатесами. Так ось недбало кинути в візок великий шмат слабосоленої форелі, баночку ікри, пів кіло всяких екзотичних авокадо і морепродуктів, хороший сир, коробочку полуниці в лютому, шматок парної телятини і все те, що там ще купують зазвичай заможні люди.

Якось так швидко минув час. Мені вже 43 роки, чоловік на рік старше, у них одна дитина-школяр.

Обоє з хорошою освітою, обоє працюємо все життя, буквально віддаючи всі сили своїй роботі. Обоє роблять кар’єру і отримуємо навіть за столичними мірками досить непогані зарплати.

Проте розслабитися і жити спокійно не довелося ще ні дня. Привид злиднів немов би висить над нами з Романом все життя.

При тому, що заробляємо зараз ми удвох стільки, скільки іншим і не снилося навіть, вільних грошей у нас ніколи немає.

Спочатку всі кошти йшли на кредит – вирішували житлове питання з нуля і, послідовно покращуючи житлові умови, змінили вже три квартири.

Згодом ми придбали хороший автомобіль, потім другий, потім – земельну ділянку з недобудованим будинком, з нагоди, дуже недорого у знайомих, зараз щосили йде будівництво, яке забирає у нас вже всі гроші.

В результаті вільних грошей у нас з чоловіком немає і ніколи не було. Я часто, хоча хтось може й не повірить в це з людей, які мене знають, штопає шкарпетки і колготки, обідаю на роботі принесеною з дому в лоточку їжею, одяг купую тільки на розпродажах.

Відпочиваємо ми бюджетно, і навіть не щороку, за кордоном ще не були ні разу. Вдруге так і не стали батьками, хоча поствйно мріяли про це – бо впевнена, що, якби я перестала працювати, ми тут же скотимося в злидні. Хоча кругом часто-густо сім’ї живуть на суми на порядок менші, народжують по кілька дітей і виглядають щасливими.

І весь час здається, що ось ще зовсім трошки, залишився якийсь рік-два, а виплатимо кредит, добудуємо, купимо – тоді ух, заживемо.

Але через рік-два практично блискавично виникає новий проект, нова мета, і я знову звично затягую паски – на собі і на домочадцях своїх. І заздрю в магазині тим, хто бездумно кидає в візок дорогі делікатеси. От би і нам так!

Дуже часто бачу, що родичі наші навіть постійно скоса дивляться на мене. Мовляв, що я так добре живу і лише скаржуся людям, що їм це навіть слухати вже набридло.

Але я дійсно нічого зайвого не можу купити ні собі, ні своїй сім’ї. Я правду кажу. Чому люди не вірять мені?

Фото ілюстративне.

Шановні читачі, запрошуємо переглянути наші історії на Youtube.

Будемо вдячні, якщо Ви підпишетеся на наш канал.

You cannot copy content of this page