fbpx
Життєві історії
З чоловіком ми довго жили на орендованих квартирах, а потім вирішили взяти своє житло в кредит. Ми збирали кожну копійку, допомагали мої батьки, а мій чоловік ще не був тоді розлучений зі своєю першою дружиною

Зараз я знаходжуся у дуже непростій ситуації, думаю. Ми більше 5-ти років живемо разом у шлюбі з чоловіком Макаром, у нас є спільна дитина чотирьох років. Чоловік любить гратися з нашим маленьким сином, багато часу провидить з ним, бере з собою в гараж, приходять брудні, всі в пилу, але постійно дуже щасливі та радісні, вони гарно час проводять разом.

Про мене Макар теж ніколи не забуває – квіти без приводу постійно дарує мені, романтичні побачення влаштовує в ресторанах, оточує мене своєю турботою та увагою. Я щаслива з цією людиною, загалом.

Раніше ми орендували з ним квартиру, платив орендну плату мій чоловік. А нещодавно ми все гарно обдумали і взяли великий кредит, щоб купити своє власне житло, але кредит цей платимо ми з чоловіком разом своїми власними коштами, і мої тато з мамою допомагають нам чим можуть.

зараз живемо ми наче й непогано, дружна та щаслива сім’я, де всі один одного люблять, турбуються та поважають. Я хороша господиня, сама люблю затишок, чистоту і запах смачних домашніх страв в домі, готувати я дуже люблю теж, мені дійсно подобається годувати смаколиками свою сім’ю.

Працюю я зараз неповний робочий день, але грошей нам наче вистачає, але ми економимо. Син підросте, можна буде подумати і про іншу роботу, що отримувати кращу зарплату, але зараз нас все влаштовує. Я сама модельєр і швачка, працюю в салоні, але дуже багато у мене буває приватних замовлень, я шию багато одягу людям в себе вдома, це приносить мені хоч невеликий, але додатковий дохід.

Макар теж непогано заробляє, розкоші у нас немає, звичайно, але якщо є мета – річ купити або на відпочинок гарний грошей відкласти – то все реально. Ми з Макаром хотіли придбати в кредит приватний заміський будинок, але вирішили почекати, бо зараз не ті часи, жити зараз досить таки непросто.

Ось я жила і щиро раділа – шлюб у мене вдалий, хоча я вийшла заміж пізно, але всім кажу: чекала саме таку людину, як мій чоловік і таки дочекалася. У нього це другий шлюб, в колишній сім’ї теж є дитина-підліток. Макар дуже добре спілкується зі своєю дочкою, але не дуже часто. Допомагає їй з першою дружиною матеріально, підтримує зв’язок з батьками першої дружини, своїми тещою і тестем, так як дівчинка, його донька, живе з ними.

Що там у них тоді сталося, де його перша дружина живе – я не цікавилася цим ніколи, не хочу думати про це. Цікаво, звичайно, але за це невтручання в особисте життя чоловік мене дуже цінує. Він розповів про першу сім’ю рівно стільки, скільки вважав за потрібне. І всі ці роки я його ні про що не розпитувала, не хотіла засмучувати, адже всім зрозуміло, що люди розлучаються не від доброго життя, а через проблеми. Тому не хотіла викликати у нього важкі спогади, адже це зовсім нікому не потрібно: ні йому, ні мені.

Я не забирала його з його сім’ї, він був вільним і жив тоді один до того часу, як ми з ним познайомилися і стали зустрічатися. Але мене все більше непокоїть те, що він до цих пір в шлюбі з тією жінкою. На дружні жарти в компаніях – чому ми не одружуємося, “шкодуємо гроші” на весілля, – ми навчилися віджартовуватися теж. Нам і так добре, а штамп в паспорті – це лише формальність.

Подруги-колеги з моєї роботи кожен день наводять приклади з життя цивільних дружин, які залишилися поза кораблем щастя, так доля їх склалася, яких і дружинами то назвати не можна. Переконую себе, що вони заздрять, а ці всі нехороші історії з життя зовсім не про нас.

А нещодавно вже моя мама стала мене просити, щоб я сказала Макорові прямо: одружуємося чи ні? Їй здається дуже дивним факт наявності штампа в паспорті мого чоловіка з першою дружиною.

З одного боку, у колишньої дружини мого Макара всі права, а у мене одні обов’язки. Що це за шлюб такий? А згідно із законом навіть на нашу нову квартиру у неї є всі права. Вона законна дружина чоловіка, на якого оформлене наше житло, за яке і я, і мої батьки щомісяця платимо гроші у банк теж.

Я довіряю чоловікові, і ця розмова йому буде неприємною, я це дуже добре розумію. Не знаю, що робити, а раптом моя мама виявиться правою? Як пояснити Макарові що це не правильно? Адже ми маємо бути офіційно подружжям, щоб потім не мати проблем з житлом і мати спокій в дома. Я вважаю, що це питання потрібно вирішити зараз, інакше ми з дитиною можемо залишитися без житла, а мої батьки без грошей.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page